 На так звану боротьбу за мир, засудження Солженіцина, «дисидентів-пасквілянтів», в’єтнамської війни, НАТО і, взагалі, «знавіснілого імперіалізму» (і обов’язково – «його прислужників»), на проштовхування цілком конкретних інтересів КДБ вдавалося обмінювати саме існування московських, ленінградських і одеської духовних шкіл, єпископські хіротонії й крихітні «вільні зони», де Церкву терпіли з останніх сил.
Джерело Релігія в Україні
|