¬х≥д

” вас немаЇ акаунту на Religion.in.ua? «ареЇструйтесь

пошук по сайту
¬ибачте, пошук по сайту не дав н≥€ких результат≥в. —пробуйте зм≥нити або скоротити ¬аш запит.
Ќќ¬»Ќ»

¬с≥ матер≥али

останн≥ коментар≥

ƒо недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

–еально, перечитував ≥нод≥ б≥ограф≥њ наших арх≥Їрењв, ужасаЇ те, що б≥льш≥сть немаЇ нав≥ть очноњ сем≥нарњ, ≥ серед них найнайвищ≥ чини арх≥рењв, даже предсто€тел≥в!... т≥ що роками мучили своњ голови ≥ животи поклали у сем≥нар≥€х, академ≥€х ≥ Їпарх≥альних послушан≥€х - в т≥н≥ ÷еркви, а пронирлив≥ ≥ дерзновенн≥ - керують Їпарх≥€ми... парадокс≥с ))) 

“ут св€щенники ”ѕ÷ (–ѕ÷) говор€т, мол, что признание ѕ÷...

dima222

dima222 написал:

—татт€ в≥дм≥нна. ћолодець

ќтець ћикола ƒанилевич закрив дл€ мене можлив≥сть комен...

dima222

dima222 написал:

ћнога€ лета, отец јндрей

”ѕ÷ ћѕ вже не називаЇ ѕ÷” "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

ƒ€кую. ƒуже вичерпно ≥ тепер маю багато аргумент≥в на захист ѕ÷” перед знайомими з ћѕ. ¬арто рад≥ти! 

» снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

—трашно от таких слов Ћуки - неужели здоровый человек может такое глаголати? 

„и маЇ ÷ерква моральне право судити содом≥т≥в?

ќлександр

ќлександр написал:

 ороткий зм≥ст матер≥алу: —в≥й хвалить своњх.

ѕ€тилетка сдерживани€. »тоги п€ти лет правлени€ митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

÷итата: dutchak1
церква з державою немаЇ н≥€ких сп≥льних ≥нтерес≥в ≥ њх д≥€льн≥сть не перетинаЇтьс€ ≥ не доторкуЇтьс€ в жодн≥й точц≥

ј слухаючи √унд€Їва, так ≥ не скажеш... fellow

ƒ€кую ¬ам за визнанн€ того, що ћѕ веде антидержавну д≥€льн≥сть wink (зв≥сно тр≥шечки, ну саму крих≥тку):
÷итата: dutchak1
ѕозиц≥€ орган≥зац≥њ (ћѕ) стала ворожою окремим про€вам держави

ѕ€тилетка сдерживани€. »тоги п€ти лет правлени€ митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

ќдн≥Їю з основних перешкод в державно-церковних в≥дносинах в ”крањн≥ Ї ≥снуванн€ т.з науки «рел≥г≥Їзнавство». Ќазагал це мирне зан€тт€, €ке зайн€ло скромне але менш-б≥льш дох≥дне м≥сце в €вищ≥ украњнськоњ т≥ньовоњ науки, невелике ≥ замкнене бол≥тце, в €кому перетирають своњ, далек≥ в≥д житт€, проблемки, плод€ть доктор≥в ≥ кандидат≥в ф≥лософ≥њ. ≤ все би н≥чого, але в умовах нашоњ крањни ц€ «наука» зайн€ла м≥сце м≥ж державою ≥ церквами ≥ фактично, самост≥йно уповноваживши себе на представленн€ церков, в €кост≥ посередника веде д≥алог з державою. « представник≥в ц≥Їњ «науки» формуютьс€ ком≥тети, департаменти, в≥дд≥ли м≥н≥стерства €ким надал≥ ≥ доручають те, що в нас названо «державною пол≥тикою в област≥ рел≥г≥њ». «розум≥ло, що дл€ б≥льшост≥ держчиновник≥в ≥ законодавц≥в рел≥г≥€ то тьомний лЇс ≥, при виникненн≥ €кихось проблем з рел≥г≥йними орган≥зац≥€ми, вони б≥жать до рел≥г≥Їзнавц€, €кий њм все розкладе «по поличкам». Ќу не б≥гти же њм до тих малохольних, €к≥ Ѕогу мол€тьс€. “обто ситуац≥€ анекдотична – проголошуючи з ус≥х трибун про необх≥дн≥сть д≥алогу з церквами, держава той д≥алог ≥ в≥дносини ≥м≥туЇ, зам≥нюЇ на в≥дносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовленн€ докторами ф≥лософ≥њ ≥ пол≥толог≥њ в≥д рел≥г≥Їзнавства. ѕричому та побудова почалась ще в 1990 роц≥, коли новоспеченими демократами ≥ викладачами кафедр наукового атењзму був зл≥плений союзний рел≥г≥йний закон де по зразку цив≥льноњ громадськоњ орган≥зац≥њ почали л≥пити рел≥г≥йн≥. ÷е була своЇр≥дна резервац≥€ дл€ в≥руючих ≥ в ”крањн≥ той процес п≥дхопили вже м≥сцев≥ д≥€ч≥ наукового атењзму разом з д≥€чами Ќ–”.

¬с≥ рел≥г≥Їзнавц≥ ≥ викладач≥ кафедр вм≥ють розказати про р≥зн≥ модел≥ сп≥в≥снуванн€ держави та рел≥г≥њ, що мають м≥сце у св≥тов≥й практиц≥, €к≥, част≥ше за все, законодавчо оформлен≥. јле € добавлю, що це Ї т≥нь ≥ншоњ, вищоњ ≥стин, €ка встановлюЇ що спочатку модел≥ ≥ в≥дносини а пот≥м законодавче оформленн€. «агально ц€ максима в теор≥њ права вигл€даЇ так – закони т≥льки регулюють сусп≥льн≥ в≥дносини ≥ н≥коли њх не створюють. ¬≥дносини передують законам. ≤ от в наш≥й ситуац≥њ п≥сл€ розпаду —–—–, в ситуац≥њ з нульовим р≥внем права ≥ в≥дсутн≥стю реальних рел≥г≥йних орган≥зац≥й €к суб’Їкт≥в права, перет€гнувши до себе конституц≥йний принцип в≥дд≥ленн€, ми почали ним регулювати в≥дсутн≥ сусп≥льн≥ в≥дносини(!). «а цих обставин т≥ спроби в 90-х роках зробити рел≥г≥йний закон були приречен≥. ўо ≥ сталось. ѕерет€гнувши сл≥дом за  онституц≥Їю цив≥льне право, ми ним почали регулювати духовн≥, неправов≥ в≥дносини. ≤ цьому могли б завадити ну хоч €к≥сь, ну хоч елементарн≥ в≥дносини з тими убогими рел≥г≥йними орган≥зац≥€ми. ÷е не потребуЇ €кихось надзвичайних зусиль чи зд≥бностей. ÷е може нав≥ть рел≥г≥Їзнавець ™ленський. якщо захоче. Ќаприклад – ™ленський любив ран≥ше на р≥зних телев≥зорах розказувати про важлив≥сть автоном≥њ рел≥г≥йноњ орган≥зац≥њ ≥ про необх≥дн≥сть њњ захисту ≥ захисту переход≥в. Ќу ≥ пот≥м в≥н зл≥пив той закон, «акон ћародер≥в є4128. ≤ от €кби ™ленський уважн≥ше придививс€ до рел≥г≥йних орган≥зац≥й ≥ до того принципу автоном≥њ, в≥н би м≥г зрозум≥ти що принцип в≥дд≥ленн€ ≥ принцип автоном≥њ це Ї одне ≥ теж. јбо взаЇмодоповнююче. ѕринцип автоном≥њ в першу чергу означаЇ що орган≥зац≥€ сама(!) њњ проголошуЇ, сама визначаЇ њњ меж≥ а держава т≥льки бере це пот≥м до уваги. ј тому, €кщо вс≥ христи€нськ≥ конфес≥њ зг≥дно своњх канон≥в визначають автономною орган≥зац≥Їю всю церкву а не параф≥ю, €кщо вс≥ конфес≥њ самост≥йно визначають правила утворенн€ параф≥й ≥ долю майна - то це ≥ мало би бути одним з основних правил в≥дносин держави ≥ церков. ј  онституц≥€ це т≥льки пот≥м констатуЇ €к в≥дд≥ленн€.

—ьогодн≥ цей процес «побудови в≥дносин» продовжують т.з ефективн≥ менеджери, €к≥ в≥дчувши своЇр≥дний запит, усп≥шно експлуатують його ресурс. “екст рел≥г≥йного закону ≥ та д≥€льн≥сть найб≥льш вповн≥ стали в утворенн≥ орган≥зац≥њ ѕ÷”. ¬ ун≥сон з православною симфон≥Їю, з менеджерами в≥д в≥руючих, в ”крањн≥ твор€ть близнюка «русского мира». ќсь один з них стверджуЇ що ”ѕ÷ ћѕ стала ворогом  сусп≥льства. Ћукавить, св≥домо або по нерозум≥нню. ѕозиц≥€ орган≥зац≥њ стала ворожою окремим про€вам держави а держава це не Ї сусп≥льство. ƒержава це механ≥зм збиранн€ податк≥в, п≥дтриманн€ пор€дку в сусп≥льств≥. “акий же €к пральна машина в побут≥ ≥ стверджувати що пральн≥й машин≥ необх≥дна церква просто см≥шно. ¬ сусп≥льств≥ необх≥дн≥ €к≥сь в≥дносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своЇму ≥снуванн≥ намагаЇтьс€ використати церкву в своњх ≥нтересах, ≥нтересах далеких в≥д сусп≥льних. “ому завжди слушне попередженн€ – церква з державою немаЇ н≥€ких сп≥льних ≥нтерес≥в ≥ њх д≥€льн≥сть не перетинаЇтьс€ ≥ не доторкуЇтьс€ в жодн≥й точц≥. ≤ в наших умовах в≥дносини церкви з державою повинн≥ починатись з тези – держава ворог церкви. ћожна цитувати одного св€щенника ”√ ÷ – держава не повинна робити н≥чого поганого дл€ церкви ≥ н≥чого доброго. “е, що «”ѕ÷ (ћѕ) вс€чески демонизируют ћинкульт», ну що ж - п≥д час в≥йни завжди виникаЇ потреба в специф≥чних «законах», текстах. ѕотреба в люд€х типу ћед≥нський, ёраш, ™ленський ≥ ≥снуюч≥ з обох стор≥н фронту контори «м≥н≥стерство культури» перетворилис€ в розсадники мракоб≥сс€.

 

—в€щеник —Їверодонецькоњ Їпарх≥њ ”ѕ÷ (ћѕ) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

“а це пр€мо чудо!...
—хоже, що "кап≥тан сьогодн≥ був тверезий"

’арк≥в'€ни вимагають у параф≥њ ”ѕ÷ (ћѕ) в≥дновити кол≥...

Onufriy

Onufriy написал:

порушенн€ «акону ”крањни «ѕро охорону культурноњ спадщини» в ’арков≥ давно набули системного характеру

ѕрокл€т≥ воцерковлен≥ дикуни! what
јле ще б≥льше гр≥ха - на м≥сцевих адм≥н≥стративних беззаконниках ≥ фарисе€х

«найд≥ть на цьому бланку згадку про ”ѕ÷

dima222

dima222 написал:

ћитрополита Ћазар€ давно треба було оголосити персоною нон грата в ”крањн≥ - а тим часом його р≥дним брат ƒмитро у ƒунаЇв≥ б≥л€ ѕочаЇва в сел≥, €ке приЇдналос€ до ѕ÷”, намагаЇтьс€ будувати нову церкву. ≤ точно за грош≥ Ћазар€, бо вс≥ плем≥нники Ћазар€ - сини та родич≥ ƒмитра, служать св€щениками у  риму. 

„ем «еленский страшен дл€ православи€

Onufriy

Onufriy написал:

ƒобр€чий текст +5!
 
51-е правило Ўестого ¬селенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представлени€... программы с участием «еленского подпадают под анафему, так как усе€ны непристойност€ми

« огл€ду на це, православна ÷ерква не повинна б аг≥тувати за «еро... feel

јле... wink в ”ѕ÷ ћѕ тепер усе ≥накше...

ƒ≥йсно, ну €к же можна не п≥дтримати чолов≥чка? “им б≥льше, коли в≥н - за "електронний концтаб≥р"? winked

√рецький ÷ентр теолог≥чних досл≥джень пропонуЇ вих≥д з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ѕ÷” та ”ѕ÷ (ћѕ) сформують Їдиний православний —инод...

як≥ дик≥ пропозиц≥њ! belay   
як≥ страшно в≥дстали ц≥ греки! angry
¬они н≥чог≥с≥нько не знають про "в№ру православную": н≥ про "рос≥йський св≥т", н≥ про "вЇл≥ч≥Ї", н≥ про "богодан≥сть" ѕу!..
≤ вже тим б≥льше - про "Їресь украњнства", "Їресь гуман≥зма" ≥ богомерзотн≥сть геометр≥њ!!

Ќу €к же зможуть правов≥рн≥ овечки св€торос≥йства возс≥сти пор€д з козлищами жидорептилоњдства?!! recourse

ѕольска€ ѕравославна€ ÷ерковь поддерживает украинскую а...

‘≥лософ

‘≥лософ написал:

ѕольська ѕ÷ це зб≥р неук≥в рад€нського зразка. ¬же давно доведено апостольське спадкоЇмство колишн≥х ”јѕ÷ ≥ ”ѕ÷  ѕ. “ому вс≥ розмови про "перерукополеженн€" Ї безп≥дставними. “имб≥льше з ≥Їрархами ѕ÷” сп≥служив ¬селенський патр≥арх!

÷иркул€рний лист “юченськоњ Їпарх≥њ. ѕро духовн≥ критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. ¬иб≥р 2019 д≥йсно п≥сний... recourse 
2. ѕророцтво Ћепехи збулос€:
"апол≥тичн≥" москвов≥ри аг≥тують за «≈ро-кандидата
¬севолод „апл≥н: "надо достигать договоренностей с лидером гонки («еленским), требу€ письменных гарантий прекращени€ гонений на каноническую ÷ерковь, возвращени€ политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначени€ министром культуры (он курирует религию) ёри€ Ѕойко, ¬иктора ћедведчука, ¬адима Ќовинского или ¬асили€ јнисимова..."
"ѕорошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/