Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Закордонні

3 09 2019 Огляд ЗМІ, Закордонні

Архимандрит Исидор (Минаев): «Духовные проблемы в современных монастырях»

Доклад настоятеля Коневского монастыря игумена Исидора (Минаева) на миссионерской конференции «Церковные суеверия» 18 мая 2006 года.

30 08 2019   Беседовал Сергей Мудров Огляд ЗМІ, Закордонні

Как живут православные в католической стране. Настоятель из Варшавы – о признании крещения, либералах, языке и календаре

Священник Генрик Папроцкий—один из известных православных священников Польши, настоятель единственного в Варшаве прихода с польским языком богослужений, а также руководитель религиозной экуменической редакции на польском телевидении. Наша беседа с отцом Генриком затронула самые разные темы—начиная от пути батюшки к священству и заканчивая его мнением о языке богослужения, церковном календаре и материальном положении духовенства.

27 08 2019   Розмовляла Катерина Глущенко Огляд ЗМІ, Українські, Закордонні

Вони або вірять, або ні

Релігієзнавець, докторант Тілбурзького університету (Нідерланди) Роман Назаренко. У Нідерландах він досліджує іслам за новітньою оксфордською методикою. В Україні — відвідав уже понад 10 областей із лекціями про іслам та християнство. Із Z говорить про відмінності між європейською та українською поліконфесійністю, світові перспективи міжрелігійного діалогу та скептицизм до ідеї мирного майбутнього співжиття європейців та мусульман.

12 08 2019   Евгений Сеньшин Огляд ЗМІ, Закордонні

«Вы нас звали в православие, а мы попали в РПЦ». Почему вместе с ростом влиятельности РПЦ МП из нее уходят верующие?

28 июля — очередное празднование крещения Руси. Прошло более тридцати лет с момента, когда еще в СССР с большим размахом отпраздновали тысячелетие этого события. Тогда многим казалось, что Россия возвращается к своим истокам и вместе с возрождением православия наладится жизнь и в других сферах. Однако сегодня Церковь скорее стала играть роль траблмейкера и поставщика скандальных новостей, которые с азартом распространяют СМИ. Возможно, где-то в глубине церкви и ведется скромная и нравственная жизнь. Но слышно об этом немного. В то же время в среде наиболее просвещенных и деятельных прихожан растет оппозиция церковной иерархии. Верующие все чаще смелее высказываются против начальников РПЦ. Об атмосфере в РПЦ, ее отношениях с властью и о будущем этой организации рассказал в интервью Znak.com бывший священник Волгоградской епархии, а ныне главный редактор сайта Ahilla.ru Алексей Плужников.

12 08 2019   Беседовал Дмитрий Саргин Огляд ЗМІ, Закордонні

Священник Николай Данилевич: «Украине нужна инклюзивная центристская идеология»

Украинское общество стоит на пороге новых перемен. И одним из главных запросов минувшего выборного цикла было примирение общества, мир на востоке страны. Какова в этом процессе роль религиозных организаций и прежде всего – канонической Украинской Православной Церкви? Об этом мы беседуем с заместителем Председателя Отдела внешних церковных связей УПЦ священником Николаем Данилевичем.

7 08 2019   Александр Кравецкий Огляд ЗМІ, Закордонні

Конспиролог всея Руси. Как автор «Протоколов сионских мудрецов» создал образцовую теорию заговора

Два варианта статьи про Сергея Нилуса, предназначенные для фундаментального справочника "Русские писатели", были изданы в составе двух различных сборников, а сам справочник так и остался без статьи. Отнестись с академической отстраненностью к литератору, которому принадлежит сомнительная честь публикации "Протоколов сионских мудрецов", у общества не получилось. Разве что Умберто Эко смог с легкостью и изяществом использовать факты биографии Нилуса в своем романе. Даже в двух.

26 07 2019   Олександр Філоненко Огляд ЗМІ, Українські, Закордонні

З нудьги народжуються жахливі речі

Олександр Філоненко – доктор філософських наук, професор, викладач Харківського національного університету імені Каразіна, засновник Центру європейської культури “Данте”.

Інтерв’ю підготовлено на основі розмови з Олександром Філоненком в рамках програми “Наша освіта”, яка виходить на Світлому Радіо у партнерстві з Несторівським центром. Ведучий програми – Віталій Хромець.

24 07 2019 Огляд ЗМІ, Закордонні

Духовная дипломатия свяжет Запад и Восток

Представители общественных организаций Европы, России и США обсудили в Риме встречу Папы римского и президента России, а также пути примирения на Украине

22 07 2019   Людмила Суходольская Огляд ЗМІ, Закордонні

Типовая приходская жизнь вопреки уставу

Здесь проявляется какой-то противоречивый закон "русского мира". Сама по себе эта идеология направлена вне российского государства, но мыслит все, что считает "русским миром", практически этому государству принадлежащим. Поэтому "русский мир" оказывается замкнут внутри российской державы. Даже с Беларусью, самой "дружественной" постсоветской страной происходят всевозможные правовые коллизии.

19 07 2019   Архімандрит Роман Анастасіадіс Огляд ЗМІ, Українські, Закордонні

Хто ви, щоб судити нас? - священник Вселенського патріархату митрополиту Павлу Лебедю

Як намісник Києво-Печерської лаври шукав, але не знайшов Константинополь в Євангелії

12 07 2019   Милена Фаустова Огляд ЗМІ, Закордонні

«Тайные вечери» эмиссаров из Москвы. Духовенство РПЦ через третьих лиц налаживает связи с представителями Константинополя

Московский патриархат значительно активизировал свою деятельность в сфере межцерковных отношений. Многое из случившегося в последние дни имеет загадочный характер.

11 07 2019   Анатолій Бабинський Огляд ЗМІ, Українські, Закордонні

Florentine Option

Цікаво, чи, призначаючи дати нарад єпископів Постійного синоду УГКЦ з Папою і представниками Римської курії на 5–6 липня, ініціатори мали на думці ювілей Ферраро-Флорентійського собору – чи, точніше, дату проголошення булли про поєднання з греками «Laetentur Caeli» (6 липня 1439 року)? Навіть якщо це просто збіг обставин – він символічний. Флорентійська унія, а саме під такою назвою цей Собор, який для Католицької Церкви є XVII вселенським, а для православних «яко не бывший», для української історії має значення своєрідного вододілу.

3 07 2019   Томаш Галік Огляд ЗМІ, Українські, Закордонні

Виклики та оновлення традиційної Церкви

Які виклики постають сьогодні перед християнами в Європі? Чи мають християнські Церкви достатньо життєствердності, переконливості та лікувальної сили для того, щоб опонувати тому, що сьогодні загрожує Європі? – маю на увазі передусім небезпечну хвилю популізму. Чи не стосується Церкви скоріше Medice, cura tе ipsum – лікарю, вилікуй себе самого?

2 07 2019   Беседовала Вера Щербакова Огляд ЗМІ, Закордонні

Кардинал Кох: общая дата Пасхи должна объединять христиан, а не создавать новые проблемы

В преддверии встречи президента РФ Владимира Путина с Папой Римским Франциском, которая состоится в Ватикане 4 июля, председатель Папского совета по содействию христианскому единству кардинал Курт Кох рассказал в интервью ТАСС о сложностях экуменического диалога между католической и православными церквями и об отношении Римско-католической церкви к конфликту внутри православного мира, вызванному событиями на Украине.

1 07 2019   Сергей Морковкин Огляд ЗМІ, Закордонні

Ученые РАН доказали, что зодчие Андрея Боголюбского приехали из Ломбардии и Эмилии-Романьи

Ученые института археологии РАН под руководством Владимира Седова смогли доказать, что знаменитая башня Боголюбовского монастыря, где по преданию был убит князь Андрей Боголюбский, была построена итальянскими зодчими. Специалисты даже смогли определить, из каких областей приехали мастера. Они были уроженцам севера Италии.

1 07 2019   Наталя Боднар Огляд ЗМІ, Закордонні

Про Філарета, конфлікт у ПЦУ та розвиток церкви: інтерв'ю з митрополитом Макарієм

Православна церква України переживає складні часи. Усе через патріарха Філарета, який висунув чимало претензій настоятелю ПЦУ Епіфанію, заявив про незгоду з Томосом і оголосив про відновлення Київського патріархату. Архієреї церкви, серед яких і митрополит Макарій, засуджують такі дії Філарета та прагнуть, аби ПЦУ успішно розвивалася на благо українцям.

27 06 2019   Сергей Чапнин Огляд ЗМІ, Закордонні

Автокефальная церковь Украины. Жизнь после Филарета

В мае-июне конфликт между «почетным патриархом» Филаретом (Денисенко) и митрополитом Епифанием (Думенко), предстоятелем автокефальной Православной церкви Украины (ПЦУ), резко обострился. Власть в ПЦУ постепенно концентрировалась в руках молодого Епифания, и Филарет переживал это крайне болезненно. В итоге он объявил, что неканонический Киевский патриархат продолжает свое существование, и тем самым попытался расколоть ПЦУ. Как закончится эта борьба за власть и как это скажется на репутации новой автокефальной церкви?

26 06 2019   Наталка Писня, Александр Зимуха Огляд ЗМІ, Закордонні

Протоиерей Андрей Дудченко: Филарет боролся за ту церковь, в которой он будет лидером

Священный синод Украинской православной церкви лишил патриарха Филарета титула. До начала синода события прокомментировал протоиерей Андрей Дудченко — бывший священник Украинской Православной Церкви Московского патриархата, он одним из первых перешел в Украинскую Поместную церковь

26 06 2019   Мирослав Маринович Огляд ЗМІ, Українські, Закордонні

Духовне лідерство: чому воно потрібне

  Лекція правозахисника, радянського політв'язня, віце-ректора УКУ Мирослава Мариновича, прочитана на ІІ Освітньому форумі «Твори»

24 06 2019   Александр Солдатов Огляд ЗМІ, Закордонні

Но патриархом быть обязан

90-летний Киевский патриарх Филарет (Денисенко) вновь расколол Украинскую церковь. Однако его действия выглядят не вполне добровольными

21 06 2019   Андрей Мельников Огляд ЗМІ, Закордонні

Филарет готов пережить новое отлучение

Собор Киевского патриархата может объявить об отказе от автокефалии по модели Петра Порошенко"

21 06 2019   Ксения Дорошенко Огляд ЗМІ, Закордонні

Принуждение к патриаршеству. По своей ли воле Филарет (Денисенко) вынужден воссоздать УПЦ КП? Одна из версий

Со стороны действия почетного Патриарха ПЦУ Филарета (Денисенко) кажутся более чем странными – недаром в украинском экспертном сообществе стало принято списывать их на «возрастные особенности» 90-летнего старца. Его придирки к Томосу об автокефалии ПЦУ выглядят мелкими и натянутыми, призывы «объединить все украинское православие» вокруг возрожденного, но микроскопического Киевского патриархата – бессмысленными, а жалобы на «обман» со стороны Петра Порошенко и Митрополита Епифания – даже несколько инфантильными. Очевидно, истинная причина происходящего в Киеве нового раскола украинского официального православия лежит под спудом, что понуждает ищущих эту причину вступать на зыбкую почву конспирологии.

19 06 2019   Ольга Сакун Огляд ЗМІ, Закордонні

Папа: сегодня путь униатства недопустим

13 июня было обнародовано содержание частной беседы, состоявшейся между Папой Франциском и общиной иезуитов во время апостольской поездки Св. Отца в Румынию. Во встрече принимали участие 22 члена Общества Иисусова, в том числе настоятель европейско-средиземноморской иезуитской провинции отец Джанфранко Матараццо и ассистент генерального настоятеля Общества Иисусова для Южной Европы отец Хоакин Барреро.

12 06 2019 Огляд ЗМІ, Закордонні

"Он создал их мужчиной и женщиной". Ватикан предложил свою концепцию гендерной идентичности

Ватикан выпустил документ, в котором подверг жесткой критике современную концепцию гендерной идентичности, принятой во многих странах.

11 06 2019   Виктор Давыдов Огляд ЗМІ, Закордонні

Папа римский изменил текст «Отче наш». Это правда? Что именно изменилось? Это касается всех католиков?

В начале июня многие англоязычные и русскоязычные СМИ сообщили, что папа римский Франциск изменил текст молитвы «Отче наш» — 6 июня это был один из главных сюжетов в «Яндекс.Новостях». Некоторые издания утверждали, в частности, что речь идет про английский текст молитвы. Новость прокомментировали и в РПЦ — об этом СМИ сообщили под заголовками вроде «РПЦ отказалась менять текст „Отче наш“ вслед за Ватиканом».

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???