Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Огляд ЗМІ

11 10 2019 Огляд ЗМІ, Українські

Невідома Буковина: церква, в якій молився Юрій Федькович

Автор нарису, вміщеного в літературно-науковому журналі "Родимый листокъ" за 1881 рік, висловлює своє захоплення церквою Святої Параскеви, що стала окрасою міста:

11 10 2019   Віктор Банніков Огляд ЗМІ, Українські

Робити добро за покликом серця

У 2014 році на Сході країни вибухнула війна. Зруйновано будинки, вбито та покалічено людей, багатьох переселено в інші регіони країни. Це відчули на собі жителі Донбасу. Волонтери, дивлячись на всі переживання, руйнування, незручності, відгукнулися і стали активними у допомозі жителям цих регіонів. Збираючи кошти, вони допомагали тим, хто особливо потребував цієї допомоги. Це були не тільки продукти і медикаменти, іноді доводилося просто підтримати людину чи підбадьорити. До цієї допомоги долучилися також місії, релігійні організації та церкви Харківської області. Про те, як у цьому служінні бере участь харківська церква «Преображення», розповідає волонтер Владислав Ткачов.

10 10 2019   Оксана Муляр Огляд ЗМІ, Українські

На Київщині на даху школи виявили розмальовані іконами балки старої церкви. Храм зруйнували комуністи

На Київщині на даху школи виявили розмальовані іконами балки. На місці навчального закладу раніше стояла дерев'яна церква, яку розібрали комуністи. Яка доля чекає на будівлю школи і знайдені малюнки, у сюжеті ТСН.19:30.

10 10 2019 Огляд ЗМІ, Українські

«Порівняйте Україну з країнами колишнього Радянського Союзу – де ще є стільки віруючих? Ніде. А що, ви такі особливі? Та ні, ви покликані» – Йоханнес Раймер

Четверта щорічна місіонерська конференція «Час діяти!», що відбулася 5 жовтня у церкві «Благодать» (с. Софіївська Борщагівка), зібрала понад триста молодих людей із церков Київської області. Мета її – мотивувати молодь на служіння, духовно підтримати тих, хто уже трудиться на місії та розвиток партнерства.

9 10 2019   Розмовляв Олег Баган Огляд ЗМІ, Українські

“Україна – це Україна, а не Західна Європа і не Росія”

Цьогоріч Українська Греко-Католицька Церква відзначає 30-літній ювілей своєї легалізації в умовах СРСР в 1989 р. За цей час Церква розбудовувалася в якісному і кількісному вимірах, набуваючи ознак планетарної духовно-конфесійної структури (фактор греко-католиків діаспори, яка сьогодні існує на всіх континентах), стала вагомою традицією в духовному житті України. Про певні підсумки ювілею, про завдання і перспективи УГКЦ в сучасності, про світську проблематику з погляду Церкви ми розмовляємо з богословом, багатолітнім редактором журналу «Богослов’я», викладачем Дрогобицької Духовної Семінарії Іваном Гаванем.

9 10 2019   Галина Терещук Огляд ЗМІ, Українські

Більшість сакральних святинь Княжої України-Русі вивезена в Росію – науковці

Мистецтвознавці Андрій Комарницький і Богдан Зятик у книзі описують десятки сакральних пам’яток домонгольського періоду, Княжої України, які були вивезені з України. Найбільше до цього приклався Андрій Боголюбський, який був першим, хто грабував і руйнував Київ, вивозив у Росію українські реліквії.

8 10 2019 Огляд ЗМІ, Українські

«У справжній вірі не буває фанатизму. Правдива релігійність походить з любові», – психолог Людмила Гридковець

Чому інколи прояви релігійності набувають деструктивних форм? Чому безперервна молитва і постійне перебування у храмі – не завжди прояв справжньої віри? Як релігійні почуття стають предметом маніпуляції, особливо у кризові для суспільства часи? Про це у програмі «Психологічна порадня» в ефірі «Воскресіння. Живе радіо» – доктор психологічних наук Людмила Гридковець.

7 10 2019   Сергій Гальченко Огляд ЗМІ, Українські

Війна за церкву: ТСН встановила організаторів мітингів на підтримку Філарета. Вони тісно пов’язані із Росією

Російською мовою і з російськими гаслами захищали в центрі Києва засновника незалежної української церкви. Мало того, церкви україномовної.  "Побійтесь Бога": Філарет закликав Епіфанія не забирати гроші в УПЦ КП Почесного патріарха Філарета, який нещодавно вирішив покинути об'єднану Православну церкву України. І заявив про відновлення Київського патріархату. Однак коріння цих мітингів тягнеться до Росії.

7 10 2019   Ольга Омельянчук Огляд ЗМІ, Українські

«Иисус, извини меня». История подростков, незаконно осужденных в Ясиноватой

Семерых друзей обвинили в терроризме и «дали» от 10 до 15 лет лишения свободы. За решеткой группировки «ДНР» парни уже четвертый год, но никто не знает, где именно их удерживают.

7 10 2019   Мирослав Маринович Огляд ЗМІ, Українські

Три промовисті ілюстрації для України

За останні п’ять років стало очевидно, що у стан турбулентності потрапила не лише Україна, і пристібати ремені безпеки доводиться багатьом європейським народам

4 10 2019   Юліана Скібіцька Огляд ЗМІ, Українські

«Якщо в селі немає води і все завалено сміттям, то навіщо тоді церква?» Як священник зробив вимираюче село успішним — репортаж theБабеля

У Дніпропетровській області є Волоське: раніше — типове вимираюче село, тепер — приклад успішної децентралізації. У 2016 році старостою став місцевий священник Андрій Пінчук. Він провів кілька реформ, і тепер село називають одним з найбільш технологічних в Україні.

3 10 2019   Ірина Боровкова Огляд ЗМІ, Українські

«Кількість людей, які перебувають у християнських ребцентрах дорівнює восьми виправним колоніям» – В’ячеслав Когут

Центри реінтеграції та адаптації, що утримуються місцевими церквами, є у всіх куточках України. Вже довгий час вони дають добрі плоди, утім такого рівня визнання як сьогодні, служіння, мабуть, ще не мало. Ефективність євангельського підходу до реабілітації залежних людей визнають і підтримують такі державні інституції як Кримінально-виконавча служба України та Національна поліція.

3 10 2019   Олена Павлюк Огляд ЗМІ, Українські

Подружжя волинян оселилося на місці костелу

Старожили пригадують, що у Буцині між поляками та українцями не виникало ніяких конфліктів, жили доброзичливо і мирно. Коли приїздили на служби Божі у неділю та свята, то ставили свої фаетони на одному майданчику. Хоча поляків у селі було небагато, та через те, що тут стояв костел, ховали католиків з усієї округи саме на буцинському цвинтарі.

2 10 2019   Екатерина Щеткина Огляд ЗМІ, Українські

Ошиблись адресом. Как РПЦ вляпалась в скандал, перепутав Замбию с Мозамбиком

Украина превращается в камень преткновения. И в светской геполитике, и в церковной

2 10 2019   Дмитро Полюхович Огляд ЗМІ, Українські

Украинские мифы о еврейских соседях. Правда и вымысел

Самая большая часть таких мифов связана с кладбищами и похоронными обрядами

1 10 2019   Диякон Микола Денисенко Огляд ЗМІ, Українські

Лекція о. Миколи Денисенка на презентації книги «Православна Церква в Україні: Століття розділень»

В останній день роботи ХІХ Міжнародної конференції «Успенські читання» відбулася презентація українського перекладу книги о. Миколи Денисенка «Православна Церква в Україні: Століття розділень» (видавництво «Дух і Літера»). Подаємо авторську лекцію під час презентації книги.

1 10 2019   Ігор Мельник Огляд ЗМІ, Українські, Закордонні

Ювілей дня здвигу за відродження УГКЦ

За радянських часів комуністична влада щороку відзначала 17 вересня чергову річницю "возз’єднання Західної України з Радянською Україною". Але 1989 року саме 17 вересня у Львові відбулася масова маніфестація галичан за легалізацію Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ). І ми змусили московський провід задовольнити наші вимоги.

30 09 2019 Огляд ЗМІ, Українські

Байкери з "Нічних вовків" під прикриттям "міністра ЛНР" постачають накотики до Росії

Воістину, як кажуть в народі, "не згрішиш - не покаєшся". Про те, що через "молоді республіки" йде наркотрафік до Росії, писало багато ЗМІ - це не секрет. Але, як виявляється, РПЦ заплющує очі на те, що "дружні" їй структури займаються перевезенням наркоти. Гроші ж не пахнуть.

30 09 2019   Святослава Федорець Огляд ЗМІ, Українські

Статеве виховання в історії українців

У давнину в українських родинах діти після досягнення певного віку переходили до іншої вікової категорії, де присвоювався новий статус, виникали чіткі обов'язки й очікування від оточуючих.

30 09 2019 Огляд ЗМІ, Українські

Політичне православ’я, ірландські терористи та нові наративи: про що говорили на першій лекції ВПУ у новому навчальному році

Першу публічну лекцію в 2019-2020 навчальному році у Відкритому православному університеті Святої Софії-Премудрості провів о. Кирило (Говорун).

27 09 2019   Тарас Марусик Огляд ЗМІ, Українські

Даніель Бовуа: неупереджений погляд на відносини в польсько-російсько-українському трикутнику

Для українців такі дослідники як Бовуа — на вагу золота. 

27 09 2019   Інна Ведернікова Огляд ЗМІ, Українські

Митрополит ПЦУ Епіфаній: "Я не прагнув узяти те, що не належало мені"

З предстоятелем Православної церкви України ми проговорили дві години. 

27 09 2019   Ольга Турчак Огляд ЗМІ, Українські

"Так дав Бог, щоб я була не сама": у Чорткові монахиня всиновила дев’ять дітей

У Чорткові на початку вересня створили перший дитячий будинок сімейного типу. Зараз у ньому проживає дев’ятеро дітей, яких всиновила монахиня сестра Йосафата. Як виховувати дітей у багатодітній сім’ї і що спонукало її до такого рішення, мама багатодітної родини розповіла читачам “20 Хвилин”.

26 09 2019   Вікторія Матола Огляд ЗМІ, Українські

Справи небесні та судові: ПЦУ веде боротьбу за існування

LB.ua розбирався в юридичній казуїстиці.

26 09 2019   Богдана Костюк Огляд ЗМІ, Українські

Культ воїна-оборонця України-Руси вплинув на архітектуру українських храмів

Культ воїна, який існував у добу України-Руси, вплинув не лише на формування образів християнських святих воїнів-оборонців – Георгія Переможця, Архистратига Михаїла, братів Бориса і Гліба, а й на архітектуру християнський храмів, вважають історики. Церкви, подібні за архітектурою на фортеці, будували у XII столітті, у тривожний для України-Руси час, каже кандидат історичних наук, завідувач сектору досліджень памʼяток заповідника науково-дослідного відділу «Інститут «Свята Софія» Ірина Марголіна.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Чи має Церква моральне право судити содомітів?

Олександр

Олександр написал:

Короткий зміст матеріалу: Свій хвалить своїх.

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...