У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
30 03 2024
По факту, за допомогою законопроєкту № 8371 світська держава перетворює церкву як боголюдський організм на висушену секулярну воблу. Це стосується не тільки УПЦ – а всіх, хто погодиться грати в цю присмеркову гру.
23 03 2024
Вимагати вдячності - це невдячна справа. І смисл твого діяння втрачається, і замір шляхетного дару перетворюється на нікчемний взаємозарахунок. Від шляхетного поруху серця залишається лише примітивна «угода». Лише купа втрачених моральних сил.
13 03 2024
Закон пропонується доповнити статею 51, в якій детально розписується механізм виявлення афілійованості РО з РПЦ. Судячи з тексту, фактично мова йде про ланцюгову афілійованість.
9 03 2024
"Релігія в Україні" аналізує текст законопроекту № 8371 щодо діяльності релігійних організацій в умовах російської агресії проти України
7 03 2024
В щасливі довоєнні роки тема вдячності майже не виходила за межі психологічного ґетто. Але з початку війни, а особливо з 2022 р. вчора інтимна сфера стала різко сферою дуже політичною. І як в деструктивних стосунках, тема вдячності моментально замінилась темою невдячності.
2 03 2024
Україна, обтяжена війною з Росією, не звернула увагу на практично відверту підготовку РумПЦ до анексії румуномовних парафій УПЦ. До «наступу на схід» давно готувалась громадська думка, обережно промацувались юридичні можливості, ретельно підбирався політичний момент і відслідковувалась церковна динаміка
27 02 2024
Це лише частина із сотень злочинів Росії проти церков під час війни в Україні.
24 02 2024
«Якщо кордони будуть поставлені під сумнів, то вся концепція післявоєнної Європи та демократії як такої буде зруйнована». «Мир за будь-яку ціну справді матиме фатальні наслідки». «Так, я виступаю за військову підтримку України. Не можна дозволити деспоту Путіну виграти цю війну, і він повинен понести відповідальність»
18 02 2024
«Дім, побудований на піску» завжди боїться води. Але мешканці можуть перейти на камінь. Допомогти їм у цьому – наша свята задача. Саме тому не можна не вітати будь-які процеси і проекти цього діалогу
10 02 2024
Для кожної Церкви друзями є шановані нею святі. Але, на жаль, деякі «дружби» при найближчому розгляді виявляються всього лише зразками патологічної співзалежності. Такими є виразно політичні культи, здавна нав’язані Москвою своїм колишнім провінціям
10 02 2024
Путін намагається виправдати нецерковність росіян, які не квапляться ходити до церкви навіть на великі свята, і його власну нецерковність, яка в його уяві тотожна з екзальтованим биттям голови о підлогу
1 02 2024 Тетяна Деркач
Здається, після 2019 року, коли українські віруючі отримали Томос про автокефалію, питання канонічності УПЦ КП та УАПЦ було закрите. І багато хто очікував переговорів між новою автокефальною ПЦУ та УПЦ в єдності з РПЦ. Але не так сталося як гадалося: кожна церква почала посиленими темпами обносити мурами свою ідентичність за принципом «свій-чужий».
31 01 2022 Сергій Штейніков
В Україні майже рік активно розвивається миротворчий проєкт «Порозуміння. Релігійні спільноти і подолання поляризації українського суспільства». Він об’єднує провідних релігійних і громадських діячів, експертів, посадовців, які намагаються знаходити точки дотику суспільних думок і формувати консенсус на тлі триваючого конфлікту на Сході України.
Протягом 2021-го і початку 2022 років ініціатори проєкту – а це Німецько-українсько-білоруське товариство «Європа без кордонів» (Віттен, Німеччина), Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості (Київ), Науково-видавниче об’єднання «Дух і літера» (Київ), Національна платформа «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» (Україна) – провели серію заходів, огляд яких і найбільш значущі тези пропонує портал «Релігія в Україні».
9 11 2021 Архимандрит Феогност (Пушков), священник Луганской епархии УПЦ (МП), кандидат богословия
Признаком здоровья человеческого общества является умение членов общества адекватно рефлексовать на критику тех или иных массовых тенденций. Если критик и масса слышат друг друга – это нормально. Но если в ответ на критику следует массовый психоз или агрессия, то перед нами безусловно нездоровая среда. В современном мире все меньше и меньше диалога между разными группами, слоями общества. Люди теряют умение слушать друг друга. И эта болезнь переходит и в церковную среду. Главы Поместных Церквей демонстрируют «позу глухаря», токующего свою песню. И глава Московского Патриархата в этом «хоре глухарей» занимает видное место.
8 07 2021 Теодорос Алексопулос (Theodoros Alexopoulos)
Див. попередні частини:
Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина I
Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина ІІ
8 07 2021 Теодорос Алексопулос (Theodoros Alexopoulos)
Див. попередні частини:
Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина I
Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина ІІ
3 07 2021 Теодорос Алексопулос (Theodoros Alexopoulos)
Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина I
Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина ІІ
3 07 2021 Теодорос Алексопулос (Theodoros Alexopoulos)
Продовження. Початок див. тут
29 03 2021 Теодорос Алексопулос (Theodoros Alexopoulos)
Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Його спільне офіційне визнання Восьмим Святим Вселенським Собором з боку Римо-Католицької і Православної Церков
13 01 2021 Ієромонах Микита Пантократорський
Один із доказів, який сьогодні Церква Росії використовує для ствердження того, що Церква України входила до її юрисдикції, починаючи з XVII ст. і далі [впродовж наступних століть], є саме всеправославна церковна свідомість. Згідно з нею, всі ці роки загальноприйнятим було [уявлення], це стосувалося навіть Вселенської Патріархії, що Україна належить до юрисдикції Патріархату Росії. Однак це неправда. Історія та церковні акти нам свідчать про інше.
12 05 2020 Юрій Чорноморець, Світлана Шкіль
На тему «релігія і медицина» було написано безліч праць, в яких підкреслювалося значення біоетики як особливої дисципліни, наводилися приклади успішного застосування релігійних цінностей як цілому, так і у житті окремих видатних медиків, які водночас були релігійними діячами. Разом із тим, великим випробуванням для релігійної свідомості стала остання епідемія коронавірусу, яка продемонструвала різноманітну реакцію релігійного середовища на практичні виклики, показала деякі суттєві недоліки у легітимації біоетики у самих релігійних колах.
26 02 2020 Максим Балаклицкий
«Если все станут такими, как ты, — кто будет родину защищать?». Этот вопрос выражал главную претензию к моей вере со стороны «неверующих» мужчин. Отказ от алкоголя и работы по субботам не волновал их так, как моя вера в то, что Иисус запретил Своим ученикам участвовать в актах насилия, в том числе военного. Какова позиция Церкви адвентистов седьмого дня относительно военной службы? Это не так легко определить.
19 12 2019 Иеромонах Никита Пантократорский
Как монах Святой Горы и в связи с несением послушания гостиничного (в архондарике) в монастыре Пантократор на протяжении нескольких лет, очень часто я контактирую с русскими и украинскими паломниками. Тема, которая занимает последний год этих паломников – ситуация в Украинской Церкви. Вопросы, которые задают все, те же самые, которые поступают из лживых новостей и определенных дезинформирующих страниц в интернете или журналистских кругов. Очень легко можно заметить вред, который они вызывают. Также они несут большую ответственность, ибо вместо того чтобы помочь, усугубляют конфликт и озлобляют читателей. Хотел бы ответить на эти привычные вопросы.
6 11 2019
Продовження розмови Кирила Караченцева, ведучого програми "Ultima cena" на каналі "Ісландія", та Юрія Чорноморця, професора Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, доктора філософських наук, про новітню теологію. Початок розмови див. у перередній публікації «Чим займається новітня теологія?».
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: