Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Інтерв'ю
Беранжер Савелієфф: «Спілкуючись з біженцями, я багато чому можу навчитися в них»

19 08 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю

Беранжер Савелієфф: «Спілкуючись з біженцями, я багато чому можу навчитися в них»

Яке місце християнства у формуванні концепту гідності людини; яким чином освіта впливає на усвідомленні важливості гідності людини і чому освіта повинна культивувати й формувати людину, яка має гідність та яка шанує гідність іншої людини — на ці питання дає відповіді соціальний працівник Беранжер Савелієфф (Франція), яка була учасницею XVII Київського літнього богословського інституту, а 30 липня 2019 р. стала гостем програми “Наша освіта”, яка виходить на "Світлому Радіо “Еммануїл” (Київ) у партнерстві з Несторівським центром.

Священник-фасилітатор Олександр Чорней: «Захоплення психіатрією, психологією, педагогікою допомагає мені в душпастирській діяльності»

16 08 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю

Священник-фасилітатор Олександр Чорней: «Захоплення психіатрією, психологією, педагогікою допомагає мені в душпастирській діяльності»

Протоієрей Олександр Чорней — настоятель церкви святителя Інокентія Херсонського у місті Херсон Херсонської єпархії УПЦ (МП), фасилітатор, медіатор, кризовий консультант, засновник освітнього проекту «Старець он-лайн». Разом зі своїм батьком, протоієреєм Димитрієм Чорнеєм, він також багато років здійснює місію в херсонських колоніях для засуджених. Проте розмова з о. Олександром більш широка — про неконфліктну комунікацію, про навчання як взаємообмін досвідами, про проблеми самопізнання...

Архімандрит Кирило Говорун: «В ідеальному випадку споживачем богословської освіти може бути кожен свідомий християнин»

12 08 2019   Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я

Архімандрит Кирило Говорун: «В ідеальному випадку споживачем богословської освіти може бути кожен свідомий християнин»

У секулярному суспільстві ще існують стійкі стереотипи про богословську освіту, що це атавізм та пережиток. Натомість богослов’я продовжує відігравати важливу роль у самоусвідомленні Церкви. Якою і для кого має бути сучасна богословська освіта? Про це — бесіда з відомим українським православним богословом, професором Університету Лойоли Мерімаунт (Лос-Анджелес), архімандритом Кирилом (Говоруном).

Яна Рожнятовська: Інтелектуальний розвиток у християнстві – Бог нам дав розум, щоб ми ним користувалися, і ми відповідальні за те, як ним користуємося

25 07 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю

Яна Рожнятовська: Інтелектуальний розвиток у християнстві – Бог нам дав розум, щоб ми ним користувалися, і ми відповідальні за те, як ним користуємося

9 липня 2019 р. гостем програми “Наша освіта”, яка виходить на "Світлому Радіо “Емануїл” (Київ) у партнерстві з Несторівським центром, була Яна Рожнятовська, координатор проекту "Об'єднуючи людей заради миру" та засновниця Школи інтелектуального розвитку. Говорили про освіту та пошук себе.

Протоієрей Андрій Шиманович: «Не варто дивуватися, якщо через деякий час ми прокинемося у протестантській державі...»

10 07 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю

Протоієрей Андрій Шиманович: «Не варто дивуватися, якщо через деякий час ми прокинемося у протестантській державі...»

18 червня 2019 р. гостем програми “Наша освіта”, яка виходить на "Світлому Радіо “Емануїл” (Київ) у партнерстві з Несторівським центром, був протоієрей Андрій Шиманович, магістр богослов’я, настоятель храму на честь свв. рівноап. Кирила і Мефодія (Православна Церква України) при Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Отець Андрій є випускником цього університету, а також Київської духовної семінарії і академії УПЦ (Московського Патріархату). У свій час він був керівником Місіонерського відділу Кіровоградської єпархії УПЦ (МП), а зараз є активним місіонером у Черкаській єпархії ПЦУ.

Священик Роман Небожук: Не влада надає сенс Божим заповідям, а Божа істина, моральність надає справжнього сенсу владі

3 07 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю

Священик Роман Небожук: Не влада надає сенс Божим заповідям, а Божа істина, моральність надає справжнього сенсу владі

11 червня 2019 р. гостем програми “Наша освіта”, яка виходить на "Світлому Радіо “Емануїл” (Київ) у партнерстві з Несторівським центром, був Роман Небожук, священик УГКЦ, доцент кафедри соціальної і гуманітарної політики Національної академії державного управління при Президентові України (НАДУ).

Володимир Картаєв: Якщо хочемо отримати всю повноту Біблії — потрібно вчитися читати Біблію правильно

4 06 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю

Володимир Картаєв: Якщо хочемо отримати всю повноту Біблії — потрібно вчитися читати Біблію правильно

21 травня гостем програми “Наша освіта”, яка виходить на "Світлому Радіо “Емануїл” (Київ) у партнерстві з Несторівським центром, був Володимир Картаєв, викладач Університету теології "Зоє" (Київ), експерт Несторівського центру. Говорили про принципи та зміст біблійної освіти. В текстовому варіанті інтерв’ю пропонуємо цікаві моменти, які пролунали у програмі.

Декан Київської богословської семінарії Віктор Шевчук: Освіта прийшла на нашу землю разом з Біблією

23 05 2019   Бесідував Віталій Хромець Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я

Декан Київської богословської семінарії Віктор Шевчук: Освіта прийшла на нашу землю разом з Біблією

В межах програми “Наша освіта”, яка виходить на "Світлому Радіо “Емануїл” (Київ) у партнерстві з Несторівським центром, до студії запрошують гостей для розмови про освіту, про її сутність, тенденції та головні виклики в освітній сфері в Україні та загалом у світі. Ведучий програми - директор Несторівського центру, кандидат філософських наук Віталій Хромець. 14 травня 2019 року гостем програми став Віктор Шевчук, декан Київської богословської семінарії “Благодать та Істина” при Всеукраїнському Союзі церков християн віри євангельської п'ятидесятників. В програмі говорили про біблійне розуміння освіти. У текстовому варіанті інтерв’ю пропонуємо цікаві моменти, які пролунали у першому випуску програми “Наша освіта”.

«Українці є найбільшою загрозою для українців». Пастор розповідає про випробування українців-мігрантів у Польщі

20 03 2019   Запитання ставив Олег Литвиненко Публікації, Інтерв'ю

«Українці є найбільшою загрозою для українців». Пастор розповідає про випробування українців-мігрантів у Польщі

Микола Крижановський, пастор адвентистської української громади у Варшаві, розповідає про те, як організоване життя його вірян у Польщі, з якими труднощами вони стикаються і як їх долають.

Альона Лічман: «Коли у тебе є друг-наставник, ти вже не сирота»

19 03 2019   Запитання ставила Алла Шумило Публікації, Інтерв'ю

Альона Лічман: «Коли у тебе є друг-наставник, ти вже не сирота»

Альона Лічман, наставниця дітей-сиріт з Вінниці, розповідає про свою діяльність, а також співробітництво з волонтерами різних конфесій України.

Как протестанты создали богословскую магистерскую программу в государственном вузе Украины

19 03 2019   Вопросы задавал Николай Ковжогин, бакалаврант богословия Публікації, Інтерв'ю, Історія

Как протестанты создали богословскую магистерскую программу в государственном вузе Украины

Рассказывает руководитель христианского образовательного центра «Реалис» Сергей Тимченко, доктор философии (PhD). Название центра расшифровывается как REALIS (Research, Education, and Light), то есть «Реальность: исследование, образование и свет [Божьей истины]».

«Без Бога счастья нет». Одно из последних интервью музыканта Валерия Коропа

14 03 2019   Вопросы задавала Светлана Козаченко-Криштальская Публікації, Інтерв'ю

«Без Бога счастья нет». Одно из последних интервью музыканта Валерия Коропа

Валерий Короп — автор многих хитов христианской эстрады: «Другая страна», «Славьте Господа, ибо Он благ», «Я знаю Бога живого»… Это интервью взято в Стокгольме, Швеция, 2 февраля 2019 года. 13 февраля Валерия не стало. После себя он оставил память как певец, исполнитель и композитор, написавший более четырехсот песен, составил 30 авторских альбомов, из них два — инструментальных.

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку»

28 02 2019   Беседовал Максим Балаклицкий Публікації, Інтерв'ю

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку»

Денис Бородюк является депутатом Радичевского сельсовета Черниговской области и одновременно членом Церкви адвентистов седьмого дня. Народный избранник рассказывает о том, с какими трудностями он сталкивается и как христианские заповеди помогают ему в принятии решений.

Філософ та науковець Кенелл Туріян: “Ті, хто читають священні тексти, часом не помічають, що пропонують відповіді на будь-які запитання”

23 01 2019   Записав Олексій Гордєєв Публікації, Інтерв'ю

Філософ та науковець Кенелл Туріян: “Ті, хто читають священні тексти, часом не помічають, що пропонують відповіді на будь-які запитання”

Кенелл Туріян (Kenell J. Touryan) – непересічний вірменсько-американський науковець, який впродовж останніх 40 років займався аерофізикою і альтернативною енергетикою. Маючи фундамент у вигляді бакалавра та магістра наук в Університеті Південної Каліфорнії та Ph.D. у механіці та аерокосмічних науках в Принстонському університеті, став автором понад 90 публікацій у наукових журналах та власником кількох патентів. Вже у іпостасі філософа написав книгу про взаємини релігії та науки “Мотузок, сплетений з багатьох ниток: заснована на доводах оцінка претензій християнства на істину” (“A Cord of Multiple Strands: An Evidence-Based Assessment of Christian Truth Claims”; 2011).

Руслан Кухарчук: «Ми фундаменталісти у тому сенсі, що захищаємо фундамент демократії — права людей і сімей»

22 09 2018   Бесіду вів Гнат Мєрєнков Публікації, Інтерв'ю

Руслан Кухарчук: «Ми фундаменталісти у тому сенсі, що захищаємо фундамент демократії — права людей і сімей»

Навесні і влітку цього року соцмережі вибухали обговоренням християнської просімейної активності в Україні, особливо протестних акцій і пов’язаних з ними конфліктів. Неоднозначно оцінювали таку активність і деякі експерти, вбачаючи у виступах християн проти пропаганди «гендерної ідеології» (словосполучення, яке використовують просімейні активісти) чи то занадто негативний підтекст, чи надмірну заполітизованість, чи недоречний союз з право-радикалами, підтримку тоталітарних ідей, чи фундаменталізм у значенні «нетерпимість до інших», або як мінімум несвідому участь у чужих політичних іграх. Що саме керує просімейними активістами, особливо з числа протестантів, євангельських християн — ми попросили розповісти журналіста, громадського діяча, голову громадянського руху «Всі разом!» Руслана Кухарчука, діяльність якого навіть у християнських колах викликає суперечливі оцінки.

Віктор Балух: Протестанти не повністю використали можливості, які їм надав указ президента

20 05 2018   Роман Шевчук, Олексій Мурга Публікації, Інтерв'ю

Віктор Балух: Протестанти не повністю використали можливості, які їм надав указ президента

Розповідає Віктор Балух, декан філософсько-теологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України. 2017 року він виступив співавтором книги “Реформаційні ідеї на українських землях XVI-XVII ст. (100 протестантських діячів)”.

Сергій Григоренко, екс-секретар Луцької міськради: «Якщо християнин відчуває покликання йти в політику, то варто йти»

13 11 2017   Підготували Оксана Соловйова, Гнат Мєрєнков Публікації, Інтерв'ю, Офіційно

Сергій Григоренко, екс-секретар Луцької міськради: «Якщо християнин відчуває покликання йти в політику, то варто йти»

Я корінний лучанин, народився у Луцьку. За освітою історик, магістр історії. Закінчив Волинський державний університет (зараз це Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки), історичний факультет. Темою моєї магістерської роботи були «Відносини радянської влади і протестантів на Волині в 40-х — 50-х рр.». Коли радянська влада після Другої світової війни прийшла на Волинь, утворила відповідальні органи, які мали контролювати протестантські церкви, намагалася їх розділити, побороти, контролювати. Мене ця тема цікавила.

Миссиолог Йоханнес Раймер — о просвещении молодёжи и отказе от евангелизационных крусейдов

15 09 2017   Общался Алексей Гордеев Публікації, Інтерв'ю

Миссиолог Йоханнес Раймер — о просвещении молодёжи и отказе от евангелизационных крусейдов

Летом этого года по приглашению Ассоциации «Еммануил» Киев посетил для чтения лекций Йоханнес Раймер, профессор миссиологии в Южно-Африканском университете Претории и автор более чем полутора десятка книг и публикаций.

Священник-семитолог Олег Скнарь: «Археологические раскопки дали нам поразительную информацию!»

8 06 2017   Беседовал Сергей Штейников Публікації, Інтерв'ю, Історія

Священник-семитолог Олег Скнарь: «Археологические раскопки дали нам поразительную информацию!»

Только что в издательстве «АДЕФ-Украина» увидел свет второй том исследования эпиграфических памятников Израиля и Иудеи «Каменные странницы библейской истории». Сегодня мы беседуем с автором этого цикла — клириком Киевской епархии УПЦ, настоятелем Свято-Покровского храма в столичном военном госпитале, доцентом кафедры библеистики Киевской духовной академии протоиереем Олегом Скнарём.

Святые семейства в Библии. Адвентистка заняла первое место в Острожской академии как исследовательница библейского текста

5 05 2017   Вопросы задавала Марина Закатова Публікації, Інтерв'ю

Святые семейства в Библии. Адвентистка заняла первое место в Острожской академии как исследовательница библейского текста

В Национальном университете «Острожская академия» (г. Острог Ровненской области) прошел библейский конкурс под названием "Юные знатоки Библии". Это 10-й — уже юбилейный — конкурс, в котором приняли участие около 310 конкурсантов, среди которых были школьники 7-11 классов и студенты высших учебных заведений.

Що говорять про новий Молитовник в українських церквах?

11 01 2017   Протоієрей Андрій Дудченко Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я

Що говорять про новий Молитовник в українських церквах?

В цьому проекті ми намагалися втілити ідею об’єднання у єдиній молитві православних християн України, розділених на церковні юрисдикції, що не визнають одна одну...

Богослов та перекладач Костаке Мілков: “Мені в обличчя казали, що я зраджую нації, бо вважаю себе македонцем, але не є православним”

15 11 2016   Спілкувався Олексій Гордєєв Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я

Богослов та перекладач Костаке Мілков: “Мені в обличчя казали, що я зраджую нації, бо вважаю себе македонцем, але не є православним”

На запрошення Співдружності студентів-християн України він читав лекції в Київській православній богословській академії, а також університетах Києва, Харкова, Одеси...

Професор Пол МакПартлен: «Католики і православні знаходять спільне підґрунтя в розумінні ранньої Церкви»

12 10 2016   Джон Бергер, переклад Миколи Крокоша Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я

Професор Пол МакПартлен: «Католики і православні знаходять спільне підґрунтя в розумінні ранньої Церкви»

Монсеньйор МакПартлен, професор систематичного богослов’я і екуменізму в Католицькому Університеті Америки, розповів про
К’єтійський документ «Соборовість і примат підчас першого тисячоліття: Назустріч спільному розумінню служіння єдності Церкви».

Архієпископ Ігор Ісіченко: “Маємо ціле ґроно представників протестантських визнань, які формували українську культуру”

20 09 2016   Запитання ставив Максим Балаклицький Публікації, Інтерв'ю, Історія

Архієпископ Ігор Ісіченко: “Маємо ціле ґроно представників протестантських визнань, які формували українську культуру”

Ігор Ісіченко — архієпископ Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ, що зареєстрована як ХПЄ УАПЦ (оновлена), історик Церкви, літературознавець — аналізує роль протестантів у ранньомодерній та сучасній Україні.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???