8 02 2022   Архимандрит Феогност Пушков, кандидат богословия Публікації, Історія

Принципиальность и гибкость в раннехристианской Традиции

«Все языческие боги были древними и почтенными существами: нельзя было даже вспомнить, когда им начали поклоняться. О Боге христиан, напротив, еще недавно ничего не было слышно; его почитатели утверждали, что он лишь совсем недавно явился на землю, чтобы создать новую религию. У всех остальных богов был свой народ: у Зевса – греки, у Исиды – египтяне, у Яхве – иудеи, у Митры – персы. Только у Христа не было ни своего народа, ни своего языка: Ему равно поклонялись и финикияне, и иудеи, и греки, и римляне – люди, отвернувшиеся от отеческих богов. Вот почему христианство раздражало: это была религия без традиций, без страны, без языка – религия, проникавшая повсюду»[1].

Вот так определяет феномен нашей религии советский академик Каждан. Можно к этому добавить, что Царем своего Вечного Царства христиане называли Иисуса – иудея, распятого римской властью «по политической статье».

27 01 2022   Юлія Мельничук Публікації, Історія

Голокост і Свідки Єгови: пам'ять, гідність, справедливість

27 січня є Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту. Ця символічна дата присвячена вшануванню мільйонів тих, хто загинув від нещадного терору нацистського режиму, який втілював свою жорстоку ідеологію. Проте мало кому відомо, що серед жертв нацистів були і тисячі Свідків Єгови, які зазнали таких переслідувань через свою християнську віру.

16 12 2021   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Історія

Екуменічне пробудження УГКЦ? (Закінчення)

Закінчення. Початок див. тут

16 12 2021   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Історія

Екуменічне пробудження УГКЦ?

“І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде” (Мт 9,19)

9 11 2021   Архимандрит Феогност (Пушков), священник Луганской епархии УПЦ (МП), кандидат богословия Публікації, Аналітика, Історія

Каноническая ничтожность решений Синода РПЦ по клирикам и приходам Александрийского Патриархата

Признаком здоровья человеческого общества является умение членов общества адекватно рефлексовать на критику тех или иных массовых тенденций. Если критик и масса слышат друг друга – это нормально. Но если в ответ на критику следует массовый психоз или агрессия, то перед нами безусловно нездоровая среда. В современном мире все меньше и меньше диалога между разными группами, слоями общества. Люди теряют умение слушать друг друга. И эта болезнь переходит и в церковную среду. Главы Поместных Церквей демонстрируют «позу глухаря», токующего свою песню. И глава Московского Патриархата в этом «хоре глухарей» занимает видное место.

10 09 2021   Володимир Мельник Публікації, Історія

Лука Войно-Ясенецький: святий єпископ і хірург

У червні 2021 року сповнилася 60-та річниця від дня смерті неповторної особистості в історії Церкви і людства – видатного хірурга, професора, доктора медицини, автора 55 наукових праць з хірургії, фізіології та анатомії, єпископа-сповідника віри, чиї проповіді були зібрані в 12 томах, лікаря душ і тіл – святителя Луки Войно-Ясенецького (Валентин Феліксович Войно-Ясенецький), архієпископа Сімферопольського і Кримського. За свої успіхи в медицині і як першовідкривач в хірургічному лікуванні гнійних ран, свт. Лука, без сумніву, сьогодні отримав би Нобелівську премію. Та своїм життям і діяльністю Лука вже заслужив найвище визнання – канонізацію Православною Церквою.

12 08 2021 Публікації, Інтерв'ю, Історія

Ольга Шуміліна: «Шукаючи Березовського, можна було знайти Бортнянського»

В Івано-Франківську продовжують реалізовувати проєкт «Невідомий Бортнянський». Франківський хор «Воскресіння» якраз працює над створенням музичних фільмів про життя і творчість композитора Дмитра Бортнянського. Родзинкою кожної з відеоробіт стане те, що в них звучатимуть раніше невідомі хорові концерти українського генія.

8 07 2021   Тарас Маменко, пров. інженер Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Публікації, Історія

Забутий фотомитець: Сергій Чередниченко

В нашій країні дуже часто людина, митець є невідомою, якщо не потрапила у щасливі умови. Якщо він жив до епохи тотальної інтернетизації, його доробок зберігся лише у паперових архівах – людина, яка творила, здобувала перемоги на світових конкурсах, яку шанували видатні релігійні і світські діячі – ніби зникає. Привід згадати про це – роковини передчасної смерті видатного українського митця Сергія Чередниченка (14.09.1962-20.06.2015).

8 07 2021   Теодорос Алексопулос (Theodoros Alexopoulos) Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина V (Робочий проєкт)

Див. попередні частини:

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина I

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина ІІ

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина ІІІ

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина ІV (Висновки)

8 07 2021   Теодорос Алексопулос (Theodoros Alexopoulos) Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина ІV (Висновки)

Див. попередні частини:

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина I

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина ІІ

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина ІІІ

3 07 2021   Теодорос Алексопулос (Theodoros Alexopoulos) Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина ІІІ

Див. попередні частини:

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина I

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина ІІ

3 07 2021   Теодорос Алексопулос (Theodoros Alexopoulos) Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина ІІ

Продовження. Початок див. тут

29 03 2021   Теодорос Алексопулос (Theodoros Alexopoulos) Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Частина І

Собор великого Фотія 879-80 рр. і його орос як основа для об’єднання розділених християн. Його спільне офіційне визнання Восьмим Святим Вселенським Собором з боку Римо-Католицької і Православної Церков

13 01 2021   Ієромонах Микита Пантократорський Публікації, Аналітика, Історія

Що нам говорить церковна свідомість про Православну Церкву України, віком 332 роки

Один із доказів, який сьогодні Церква Росії використовує для ствердження того, що Церква України входила до її юрисдикції, починаючи з XVII ст. і далі [впродовж наступних століть], є саме всеправославна церковна свідомість. Згідно з нею, всі ці роки загальноприйнятим було [уявлення], це стосувалося навіть Вселенської Патріархії, що Україна належить до юрисдикції Патріархату Росії. Однак це неправда. Історія та церковні акти нам свідчать про інше.

17 11 2020   Іван Рігер, Олексій Лук’янов Публікації, Офіційно, Історія

Висновок ЄСПЛ: якщо ти не згідний, це не означає, що ти маєш право вчиняти злочин

12 листопада 2020 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс три рішення щодо України та став на бік постраждалих від злочинів ненависті. Детально проаналізувавши національне законодавство, ЄСПЛ наголосив, що такі злочини потребують особливої уваги та дій з боку уряду.

23 09 2020   Александр Марченко, Ирина Демидова и др. Публікації, Історія

Владыка и «болгарка». О церковном конфликте на Троещине

История Свято-Духовского скита УПЦ в Киеве на Троещине, расположенного на ул. митрополита Владимира Сабодана, 2б, включает в себя и целую эпоху еще советского времени, и уже новую при независимой Украине. Сам скит, в силу своей значимости (его центральный храм построен из материала храма с. Троещина, который относится к XVIII в.) может и должен стать музеем, как символ сопротивления тоталитарному режиму. Одновременно он мог бы быть прекрасным просветительским и социальным центром – благо, что расположен в живописном районе Киева, на границе с частным сектором. Но его судьба может сложиться и по-другому: он может быть стёрт с лица земли, а на его месте вырастет очередной "аквариум" - некая коммерческая недвижимость, приносящая прибыль батюшке-бизнесмену. Ирония истории такова, что документ на создание Свято-Духовского скита подписывал митрополит, предстоятель Церкви, имя которого носит сегодня эта улица. Но давайте обо всем по порядку.

14 09 2020   Протоиерей Андрей Ухтомский, кандидат богословия Публікації, Історія

Афанасий Гассиев. Возвращение из Киева на родину

Начало см. тут: Афанасий Гассиев — осетинский студент в Киевских духовных школах

14 09 2020   Протоиерей Андрей Ухтомский, кандидат богословия Публікації, Історія

Афанасий Гассиев — осетинский студент в Киевских духовных школах

Афанасий Гассиев известен как первый осетинский философ-гуманист, лингвист-полиглот¹, передовой деятель осетинской интеллигенции XIX в., времени становления осетинской науки, отдельных ее отраслей, — философии, истории, богословия, лингвистики, религиоведения, этнографии, педагогики, — в которых ученый оставил заметный след.

29 08 2020   Архимандрит Феогност (Пушков), кандидат богословия Публікації, Богослов'я, Історія

Успение Приснодевы: Теология праздника

Можно без всякого сомнения сказать, что праздник Успения Богородицы один из самых «запутанных» в православном литургическом предании не только касательно исторической составляющей, но и в своей теологии. У нас отсутствует исторический (в прямом смысле слова) нарратив о кончине Пречистой Девы, а то, что мы имеем – это мидраш [1]. Мидраш – это не рассказ, а сложное литературное произведение, где историческое событие и его теологическое толкование переплетено поэтической вязью в виде «рассказа». Больше всего сюда подходит слово «быль» или «былина». В мидраше практически невозможно отделить ту грань, где рассказ о событии переходит в аллегорию.

30 06 2020   Архимандрит Феогност (Пушков) Публікації, Історія

Виновно ли христианство в антисемитизме?

До сих пор разные популярные авторы и издательства распространяют миф о том, что христианство породило (или, как минимум, "взяло на вооружение") антисемитизм. К сожалению, многие христианские богословы сами проглатывают эту ложь о христианстве, спеша «замолить» вымышленные «грехи» Церкви. Хотя современные адекватные ученые признают: «Хорошо известно, что античный антисемитизм и христианский антииудаизм отличны друг от друга» (Лунева 2017, 29). Ниже – краткий экскурс в историю с фактологией.

28 05 2020   Денис Т. Публікації, Історія

Семінаристський детектив

«Пильно стережіться фарисейської закваски» (Мр 8,15)

15 04 2020   Денис Т., випуск Київської духовної семінарії 2006 року Публікації, Історія

Між «праведниками» і «грішниками». Спогади колишнього семінариста

«Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них» (Мф. 18,20).

21 02 2020   Денис Таргонский Публікації, Рецензії, Історія

Украина и церковь в книге о. Андрея Кураева «Византия против СССР. Война фантомных империй за церковь Украины»

Московский протодиакон Андрей Кураев недавно анонсировал выход в свет своей новой книги — «Византия против СССР. Война фантомных империй за церковь Украины». Мне удалось стать одним из первых ее читателей. Возможно, первым в Украине. Поэтому, как непосредственный свидетель процесса, о котором пишет отец Андрей, поделюсь самым общим впечатлением о книге.

15 01 2020   Сергій Шумило Публікації, Історія

Самозваний «єпископ» Вікентій Чекалін і його участь у перших хіротоніях УАПЦ у березні 1990 р. Частина ІІІ

В Австралії довгий час Вінсент Берг (тепер таке ім’я Віктора-Вікентія Чекаліна) представляв себе «жертвою репресивної політики в СРСР», «єпископом англіканської церкви» і навіть «психіатром секретної школи КДБ». Надав австралійській владі підроблені документи про наявність медичної освіти, що дозволило йому влаштуватися на роботу в якості психіатра в медичних установах Квінсленда з 1999 по 2003 рр. Пізніше проходив по кримінальній справі про сексуальне насильство щодо неповнолітніх пацієнтів.

15 01 2020   Сергій Шумило Публікації, Історія

Самозваний «єпископ» Вікентій Чекалін і його участь у перших хіротоніях УАПЦ у березні 1990 р. Частина ІІ

У цій історії дивує те, що якщо ті, хто підписали цей документ дійсно дали клятву тримати ім’я «архієпископа Варлаама» в таємниці до його смерті, то чому вони цей факт засвідчили лише через чотири роки після того, як той помер, а не одразу після його смерті у вересні 1990 р., коли в УАПЦ вибухнув гучний скандал через самозванство Чекаліна та його участі у неканонічних хіротоніях ієрархії УАПЦ. Досить дивним виглядає і те, що документ було нібито складено за тиждень до смерті Іоанна Боднарчука, яка послідувала 9 листопада 1994 р., однак на самому документі стоїть підпис ще й митрофорного протоієрея Мирона Сас-Жураковского, датована «15 серпня 1995 р.», тобто за дев’ять місяців потому як Боднарчук помер. У зв’язку з цим залишається під питанням, чи дійсно Іоанн поставив свій підпис під цим документом за тиждень до смерті, або ж він був поставлений замість нього пізніше? Тим більше, що в попередніх своїх заявах 1992 р. він запевняв, що першу хіротонію УАПЦ вони здійснювали удвох з Чекаліним.