Вчора, 21:12
Помер почесний патріарх Філарет (Денисенко): прощання організовує ПЦУ
Прощання з почесним патріархом проходить під егідою ПЦУ, попри його багаторічний конфлікт із церковним керівництвом
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Вчора, 21:12
Прощання з почесним патріархом проходить під егідою ПЦУ, попри його багаторічний конфлікт із церковним керівництвом
1 03 2026
«Священні канони насамперед покликані служити людині. Кожна зміна юрисдикції є водночас юридичною категорією та духовною подією. Розглядати її лише як юридичне питання означає стерилізувати зміст і втратити здатність торкнутися глибшої суті. Розглядати ж її тільки як духовне явище означає ризикувати абстрактною побожністю без практичних наслідків».
8 02 2026
Український досвід показує, що майбутнє міжправославних відносин залежить не лише від державних рішень чи контексту безпеки, а й від здатності самих церков рефлексувати та брати на себе відповідальність за ескалацію конфлікту та робити свідомий вибір на користь діалогу, спільної відповідальності та відкритості.
15 01 2026
Митрополит Онуфрій стоїть перед вибором: або піти на діалог з Фанаром і спробувати зберегти єдність більшості УПЦ в рамках автономії при Вселенському патріархаті, або нічого не робити і поступово втратити всю Церкву
14 01 2026
Кремль може прагнути зірвати будь-які сценарії, де українське православ’я рухається до більшої внутрішньої консолідації або де Вселенський Патріархат посилює роль модератора примирення.
13 01 2026
11 01 2026
8 01 2026
Заклик прозвучав 6 січня на спільній літургії з митрополитом Київським Епіфанієм на Фанарі
5 01 2026
«Керівництво УПЦ веде судах всередині країни, на зовнішній арені відчайдушну боротьбу за право залишитися у складі Російської православної церкви, яка веде війну проти України»
27 12 2025
Найважливішим результатом зустрічі між патріархами Варфоломієм і Даниїлом є послання до всього православного світу про те, що спосіб подолання розбіжностей – це не розрив, а збереження спілкування при чіткому і чесному визнанні позицій, «сподіваючись на соборний голос Церкви».
21 12 2025
Чи можна захистити країну, зберігши її базові цінності, які відрізняють її від країни-агресора, і при цьому у боротьбі з драконом не перетворитись на такого ж дракона – відкинувши наші базові цінності?
20 12 2025
19 12 2025
Дружня критика намагається допомогти Україні подолати проблему, неконстуктивна – погіршити нашу ситуацію, зробити наші позиції ще більш складними і, зрештою, зламати нас.
18 12 2025
Європі треба звертати увагу на ті інститути, які працюють під релігійним дахом, під релігійною парасолькою. Тому що релігія – це такий тонкий інструмент, який проникає прямо в свідомість людей, долаючи територіальні, національні і мовні кордони. І тоді ми бачимо те, що релігійна ідентичність підміняється іншою ідентичністю. Людина мислить себе не як православна, а як людина, яка під православ’ям розуміє прийняття «русского міра», «русского» православ’я. Тобто там, де підміняється вже і її громадянська ідентичність.
13 11 2025
Вступна промова Наталлі Василевич на Міжнародній конференції Альянсу зі свободи релігії або переконань високого рівня «Свобода релігії або переконань як джерело стійкості та релігійної активності», що відбулася під егідою Президента Чеської Республіки в Празі 12 листопада 2025 року.
31 10 2025
Не використання, а служіння; Не особистий зиск, а співжиття; Не диктат, а покликання; Не ритуал, а жива молитва; Не інституція, а особистість; Не домінування, але спрямоване на порозуміння та злагодження взаємодії, комунікування – ось наші екосистемні параметри.
28 10 2025
На початку ХХІ ст. ми зустрічаємо принципово різне тлумачення соціальної проблематики в сучасному православ’ї. З одного боку постає позиція Вселенського патріархату, що приймає принципи свободи, відповідальності та гідності людини; парадигму громадянського суспільства, які передбачають активну позицію громадян, що можуть контролювати державу. З іншого боку, соціальна концепція РПЦ, яка постулює слабкість, соціальну пасивність людини; візантійську парадигму «симфонії влад»; державно-церковний патерналізм стосовно людини, яка тотально має підкоряватися структурам церкви і держави.
27 10 2025
В Українському світі немає і не може бути єдиного церковного чи політичного центру прийняття рішень та формулювання «правильної точки зору». Адже Український світ – це космос співжиття вільних зокрема і релігійних суб’єктів, кожен з яких має необхідну свободу в сучасних земних умовах для відповідального перед Богом і громадою духовного служіння.
24 10 2025
Екологічний спосіб життя, інклюзивна освіта, інтегральний світогляд, збалансоване функціонування, духовна вкоріненість, відкритість сакральному, життєдіяльність у статусі відповідального господаря дарованого Господом для догляду й збереження земного дому – ось що робить життя людини змістовним й цінним понад біологічними потребами та матеріальновичерпною успішністю.
19 10 2025
17 10 2025
Ознаками суспільної модернізації є такі зміни в суспільній свідомості, які б подолали те, що тримає в заручниках негативного історичного досвіду, деструктивних наративів, репресивних практик, травматичних міфів. Відкритість та осучаснення для української Церкви передбачає її перетворення на агента суспільних змін.
14 10 2025
На наш образ Бога впливає наше знання природи і світобудови. У міру розвитку науки і розвитку наших когнітивних ресурсів, поглиблюється і наше розуміння Бога. Старі образи, терпимі в часи невігластва, стають сатанинськими мережами для тих, хто їх вперто не бажає «здавати в архів», бачити в них «історію становлення релігії», але намагається триматися за них, як за «істину в останній інстанції».
4 10 2025
Матеріал створено в межах міні-проекту «Думки вголос» для спільного проєкту «Софійського братства» та німецького фонду «Renovabis» «Сучасне Українське Православʼя: руйнування міфів заради примирення православних в Україні та консолідації українського суспільства». «Софійське братство» може не поділяти позицію авторів, також окремі думки представників братства, висловлені в рамках проєкту, можуть не представляти консолідовану позицію «Софійського братства».
4 10 2025
Незмінність дисципліни і непорушність рішень Вселенських Соборів – це брехливе заклинання. Досить уважно прочитати збірку цих самих канонів, щоб зрозуміти, що 80 % з них не виконується не через гріховну впертість, а через нездійсненність: змінилися історичні умови, і те, що було причиною прийняття того чи іншого рішення, пішло в архів історії.
23 09 2025
Доповідь представлено 17 вересня 2025 р. на Круглому столі «Від розвіювання міфів до пошуку спільного блага: сучасні діалогові ініціативи в українському православ’ї та перспективи післявоєнного відродження», організованому «Софійським братством» за підтримки фонду «The Centre for Humanitarian Dialogue (HD)», проведеному в межах спільного проєкту «Софійського братства» та німецького фонду «Renovabis» «Сучасне Українське Православʼя: руйнування міфів заради примирення православних в Україні та консолідації українського суспільства».
«Софійське братство» може не поділяти позицію спікерів, також окремі думки представників братства, висловлені в рамках проєкту, можуть не представляти консолідовану позицію «Софійського братства».
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: