Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Книжки
Что такое Православие?

21 02 2018 Нові надходження, Книжки

Что такое Православие?

Православ’я розкривається одночасно як чотири парадигми: «правильне прославляння», «права істина», «вірна пам’ять» і «справедливе знання». У книзі показано, що в різні епохи на перший план виступала одна з цих чотирьох парадигм...

Час second-hand (кінець червоної людини)

13 10 2015 Нові надходження, Книжки

Час second-hand (кінець червоної людини)

Видавництво «Дух і літера» вітає усіх читачів, друзів, однодумців, співрозмовників Світлани Алексієвич із присудженням Нобелівської премії з літератури-2015. Премію присуджено «за поліфонічне письмо, пам’ятник стражданням і сміливості нашого часу».

Человек для самого себя

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Человек для самого себя

"Человек для самого себя" - одна из основополагающих работ Эриха Фромма, произведение, ставшее классическим для философии XX века и имевшее огромное значение для развития современной психологии. В этой книге Фромм объясняет основные постулаты своего революционного "гуманистического психоанализа", преодолевает рамки "биологичности" и "мифологичности" фрейдизма и с успехом соединяет несомненные достижения классического психоанализа с социологическими теориями в стремлении гармонизировать не только человеческую личность, но и человеческое общество в целом.

Честолюбие

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Честолюбие

Данная книга представляет собой попытку систематизировать теоретические исследования, посвященные изучению феномена честолюбия. Его анализ ведется с опорой на филологический, литературоведческий, философский, религиоведческий и психологический материал. Книга будет интересна и специалистам, и широкому кругу читателей.

Что рассказывали греки и римляне о своих богах и героях

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Что рассказывали греки и римляне о своих богах и героях

Имя замечательного русского и советского ученого первой половины XX века, специалиста по античной истории и культуре Николая Альбертовича Куна прочно связано с его знаменитой книгой, первоначально называвшейся "Что рассказывали древние греки и Римляне о своих богах и героях". Блестящая литературная обработка мифов и легенд Эллады признана лучшей из существующих и выдержала множество переизданий на разных языках. Выразительность и ясность изложения, фундаментальное знание исторического и культурного контекста, яркая характерность героев, знаменитая афористичность выражений сделали эту книгу жемчужиной мирового классического наследия. Знакомство с важнейшим элементом общечеловеческой культуры - античной мифологией дает ключ к пониманию и раскрытию других произведений искусства в поэзии, живописи, музыке, театре.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...