Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Книжки
Мовний портрет Івана Пулюя

12 04 2018 Нові надходження, Книжки

Мовний портрет Івана Пулюя

Перед Вами книжка про мовно-політичний світогляд та мовну практику видатного науковця-фізика та перекладача Біблії українською мовою Івана Пулюя (1845–1918), написана на основі нещодавно виданих листів і публіцистики мислителя.

Мета-еклезіологія: хроніки самоусвідомлення Церкви

1 02 2018 Нові надходження, Книжки

Мета-еклезіологія: хроніки самоусвідомлення Церкви

Видання цієї книжки українською має на меті сприяти різним християнським традиціям в Україні краще усвідомити, що означає бути Церквою, і знаходити краще порозуміння із християнами інших традицій.

Метаэкклезиология: Хроники церковного сознания

11 07 2016 Нові надходження, Книжки

Метаэкклезиология: Хроники церковного сознания

Книга содержит систематическое описание теорий о Церкви, начиная с апостольских времен и поздней Античности и заканчивая нашими днями. В ней предпринята попытка определить, что в Церкви является неизменным, а что претерпевало изменения в зависимости от времени и места.

Метафізика Донецька

4 07 2016 Нові надходження, Книжки

Метафізика Донецька

Автори статей - вчені, письменники, журналісти, молоді науковці - намагалися через власні локальні осягнення поділитися досвідом входження в прихований вимір культурної онтології Донецька...

Моральність капіталізму

3 10 2014 Нові надходження, Книжки

Моральність капіталізму

Під обкладинкою книги її автор Том Палмер зібрав найкращі есе, пов'язані з моральністю капіталізму, «…вони не обмежуються сферою абстрактної моральної філософії, але стосуються також економіки, логіки, історії, літератури й інших дисциплін», – говориться в передмові до видання.

Мужество быть

8 04 2014 Нові надходження, Книжки

Мужество быть

Книга «Мужність бути» Пауля Тілліха, одного з найглибших християнських мислителів ХХ століття, ставить найважливіше питання сучасної культури: що дає силу людині жити перед обличчям катастроф і потрясінь, які спіткали людину в останнє сторіччя? В

Майбутнє богослов’я в Україні

17 07 2013 Нові надходження, Книжки

Майбутнє богослов’я в Україні

Видання містить доповіді, представлені на Всеукраїнській конференції «Майбутнє богослов’я в Україні», що працювала 19-20 листопада 2009 року в Інституті релігійних наук Св. Томи Аквінського у Києві. У конференції узяли участь представники конфесійних та світських вищих навчальних закладів України. В доповідях обговорюється широкий спектр проблем, пов’язаних з сучасним станом та перспективами розвитку богослов’я та богословських навчальних закладів в Україні. 

Молитвы русских поэтов. XI-XIX. Антология

16 08 2012 Нові надходження, Книжки

Молитвы русских поэтов. XI-XIX. Антология

В антологии впервые представлены молитвы и молитвенные стихи русских и русьских поэтов с XI по XIX век - от митрополита Илариона, Феодосия Печерского, Владимира Мономаха, Максима Грека, Ивана Грозного до Ломоносова, Державина, Пушкина, Лермонтова, Алексея Толстого, К.Р. (Константина Романова). Молитвенная летопись иллюстрирована уникальными гравюрами и портретами. Антология вышла по благословлению Патриарха Московского и всея Руси Кирилла.

Места, изменившие человечество

16 08 2012 Нові надходження, Книжки

Места, изменившие человечество

Это великолепно иллюстрированное издание дарит возможность осуществить путешествие по самым почитаемым сакральным местам, находящимся в самых удаленных уголках нашей планеты. Книга написана известным путешественником, фотографом и антропологом Мартином Грэем и проиллюстрирована его собственными фотографиями, которые сделаны во время его путешествий по священным местам. Издание поможет читателю открыть необычную красоту древних храмов и святилищ, пирамид и кромлехов, соборов и мечетей, священных озер и гор Европы, Азии, Африки и Америки. Каменные исполины острова Пасхи, великие пирамиды Египта, грандиозный храмовый комплекс Ангкора, Белые Пески Нью-Мексико - автор хочет понять все эти чудеса нашего мира.

Мы спасаемся Его жизнью

1 03 2012 Нові надходження, Книжки

Мы спасаемся Его жизнью

Священик Анатолій Жураковський (1898–1937) – новомученик, сповідник віри, богослов, духовний письменник – один із найвизначніших свідків віри в XX столітті, чиї життя і спадщина маловідомі, але залишаються актуальними в усі часи.

Московия. Легенды и мифы

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Московия. Легенды и мифы

Вы уверены, что знаете историю России? И можете точно сказать, сколько лет этому государству? Алексей Бычков утверждает, что многое, принятое в официальной исторической науке за истину, не является таковой. Автор, опираясь на летописи, документы, архивные записи и свидетельства современников, делает попытку разобраться в том, что же в действительности происходило на территории России с древнейших времен до XVII века.
Как появилась Россия? Как складывалась русская нация? Когда возникло православие на Руси? Ответы на все эти вопросы вы найдете в "Московии"...
Вы уверены, что знаете историю России? И можете точно сказать, сколько лет этому государству? Алексей Бычков утверждает, что многое, принятое в официальной исторической науке за истину, не является таковой. Автор, опираясь на летописи, документы, архивные записи и свидетельства современников, делает попытку разобраться в том, что же в действительности происходило на территории России с древнейших времен до XVII века.Как появилась Россия? Как складывалась русская нация? Когда возникло православие на Руси? Ответы на все эти вопросы вы найдете в "Московии"...

Марек П., Бурега В., Данилець Ю. Архієпископ Савватій

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Марек П., Бурега В., Данилець Ю. Архієпископ Савватій

Монографія  є першою спробою систематичного викладу життєвого шляху архієпископа Празького та всієї Чехословаччини Савватія (1880-1959).
Майбутній архієпископ Савватій (Антонін Врабець) в 1900 році після отримання середньої освіти в Празі відправився в Росію, де закінчив Уфимську духовну семінарію та Київську духовну академію. З 1907 по 1920 рік він мешкав на Волині, а в 1921 році повернувся в Прагу. На початку 1923 року в Константинополі відбулася його єпископська хіротонія. Патріарх Мелетій (Метаксакис) возвів його в архієпископа і створив Архієпископію для всієї Чехословацької республіки. Однак незабаром розгорілася суперечка про юрисдикції між Константинопольською й Сербською Православними Церквами, з якої переможницею вийшла Сербська Церква. Проте до кінця життя архієпископ Саватій зберігав канонічну підпорядкованість Константинопольській Церкві.
Під час  Другої світової війни він був  арештований німецькими нацистами  й відправлений у концтабір Дахау  за те, що хрестив празьких євреїв. Після  повернення з табору (в 1945 році) намагався  перейти в юрисдикцію Московського Патріархату, однак своєї мети не досяг. Кінець свого життя він провів у самоті. Похований архієпископ Савватій на Ольшанському цвинтарі в Празі.
У книзі  на підставі документів з архівів  Чехії, Росії, України, Франції висвітлюється  життєвий шлях архієпископа Савватія. Вперше вводяться в науковий обіг відомості про його навчання в семінарії та академії, пастирське служіння на Волині. У додатку до монографії подано 20 архівних документів, більшість із яких раніше не були відомі дослідникам.
Видання випущене філософським факультетом  Оломоуцького університету імені Ф. Палацького завдяки фінансовій підтримці Міністерства освіти, молоді й фізичної культури Чеської республіки. Рецензентами видання виступили професор Милош Трапл і професор Їржи Гануш.
Монографія  є першою спробою систематичного викладу життєвого шляху архієпископа Празького та всієї Чехословаччини Савватія (1880-1959).Майбутній архієпископ Савватій (Антонін Врабець) в 1900 році після отримання середньої освіти в Празі відправився в Росію, де закінчив Уфимську духовну семінарію та Київську духовну академію. З 1907 по 1920 рік він мешкав на Волині, а в 1921 році повернувся в Прагу. На початку 1923 року в Константинополі відбулася його єпископська хіротонія. Патріарх Мелетій (Метаксакис) возвів його в архієпископа і створив Архієпископію для всієї Чехословацької республіки. Однак незабаром розгорілася суперечка про юрисдикції між Константинопольською й Сербською Православними Церквами, з якої переможницею вийшла Сербська Церква. Проте до кінця життя архієпископ Саватій зберігав канонічну підпорядкованість Константинопольській Церкві.Під час  Другої світової війни він був  арештований німецькими нацистами  й відправлений у концтабір Дахау  за те, що хрестив празьких євреїв. Після  повернення з табору (в 1945 році) намагався  перейти в юрисдикцію Московського Патріархату, однак своєї мети не досяг. Кінець свого життя він провів у самоті. Похований архієпископ Савватій на Ольшанському цвинтарі в Празі.У книзі  на підставі документів з архівів  Чехії, Росії, України, Франції висвітлюється  життєвий шлях архієпископа Савватія. Вперше вводяться в науковий обіг відомості про його навчання в семінарії та академії, пастирське служіння на Волині. У додатку до монографії подано 20 архівних документів, більшість із яких раніше не були відомі дослідникам.Видання випущене філософським факультетом  Оломоуцького університету імені Ф. Палацького завдяки фінансовій підтримці Міністерства освіти, молоді й фізичної культури Чеської республіки. Рецензентами видання виступили професор Милош Трапл і професор Їржи Гануш.

Моральные размышления

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Моральные размышления

Марк Туллий Цицерон - выдающийся римский юрист и государственный деятель, избирался консулом, был провозглашен сенатом отцом отечества, а воинами вверенной ему провинции - императором. Однако в памяти потомков он остался прежде всего как замечательный оратор и ученый-просветитель. В книге собраны не потерявшие актуальности философские трактаты Цицерона: "О старости", "О дружбе" и "Об обязанностях". Автор убедительно доказывает, что истинная философия укрепляет дружбу, способствует нравственному совершенствованию, а также наполняет новым смыслом неизбежные тяготы жизни: старость, боль утрат, потерю близких и ожидание собственной кончины

Московский очаг милосердия

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Московский очаг милосердия

В книге "Московский очаг милосердия. Святой доктор Гааз" авторы вновь обращаются к теме духовности и нравственности, к людям, чья жизнь является образцом служения обществу и отмечена стремлением творить добро. 
Москва во все времена была средоточием духовной и нравственной культуры. Исстари древнюю столицу называли "всероссийской богадельней". Необходимость благотворительности диктовалась спецификой города: наплывом странников, нищих, бедного люда, приезжающего на заработки, беспризорников, больных. Не случайно именно в Москве появился один из первых опытов частной благотворительности - Федор Михайлович Ртищев, государственный деятель, постельничий царя Алексея Михайловича, открыл "особый дом, устроенный им на свой счет, где больных лечили". 
В летописи московской благотворительности много славных имен - Николай Александрович Найденов, Дмитрий Михайлович Голицын, Николай Александрович Алексеев, братья Петр, Александр и Василий Алексеевичи Бахрушины, великая княгиня Елизавета Федоровна, Варвара Алексеевна Морозова и другие. Памятниками славным делам благотворителей XIX - начала XX века стали возведенные ими больницы, учебные заведения, библиотеки и многие другие учреждения, созданные для блага людей. Однако имя выдающегося врача-филантропа Федора Петровича Гааза стоит в особом ряду. Большую часть своей жизни "святой доктор" посвятил благотворительной деятельности и милосердию, служению простому русскому народу и, в частности, самым уязвимым, самым незащищенным слоям общества - осужденным и ссыльным каторжникам.
В книге "Московский очаг милосердия. Святой доктор Гааз" авторы вновь обращаются к теме духовности и нравственности, к людям, чья жизнь является образцом служения обществу и отмечена стремлением творить добро. Москва во все времена была средоточием духовной и нравственной культуры. Исстари древнюю столицу называли "всероссийской богадельней". Необходимость благотворительности диктовалась спецификой города: наплывом странников, нищих, бедного люда, приезжающего на заработки, беспризорников, больных. Не случайно именно в Москве появился один из первых опытов частной благотворительности - Федор Михайлович Ртищев, государственный деятель, постельничий царя Алексея Михайловича, открыл "особый дом, устроенный им на свой счет, где больных лечили". В летописи московской благотворительности много славных имен - Николай Александрович Найденов, Дмитрий Михайлович Голицын, Николай Александрович Алексеев, братья Петр, Александр и Василий Алексеевичи Бахрушины, великая княгиня Елизавета Федоровна, Варвара Алексеевна Морозова и другие. Памятниками славным делам благотворителей XIX - начала XX века стали возведенные ими больницы, учебные заведения, библиотеки и многие другие учреждения, созданные для блага людей. Однако имя выдающегося врача-филантропа Федора Петровича Гааза стоит в особом ряду. Большую часть своей жизни "святой доктор" посвятил благотворительной деятельности и милосердию, служению простому русскому народу и, в частности, самым уязвимым, самым незащищенным слоям общества - осужденным и ссыльным каторжникам.

Метерлинк М. Мудрость и судьба

9 02 2012 Нові надходження, Книжки

Метерлинк М. Мудрость и судьба

Представляем вашему вниманию издание книги бельгийского поэта и драматурга Мориса Метерлинка. Философский шедевр великого фламандца "Мудрость и судьба" полон глубоких размышлений о смысле жизни, о том, как стать человеку творцом собственного счастья, о том, как посреди житейских бурь и треволнений прийти к осознанию красоты и величия нашего ежедневного земного существования.

Матутите К. Постижение человека

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Матутите К. Постижение человека

Постижение человека в данной книге рассматривается как основа гуманитарного знания. Раскрывая отличие этого типа знания от других, автор приходит к выводу, что именно философское истолкование человека глубже всего выявляет специфику современной гуманитаристики. Одним из значительных явлений современной философии является антропологический ренессанс. В монографии раскрываются общие признаки этого процесса: обостренный интерес к человеку, возрождение антропоцентрических по своему характеру вариантов исследовательской мысли, выработка новых путей философского постижения человека. Предназначена для преподавателей, научных работников и студентов психологических и философских специальностей.

Мичио Каку. Об устройстве мироздания

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Мичио Каку. Об устройстве мироздания

Эта книга, конечно же, не развлекательное чтение. Это то, что называется "интеллектуальный бестселлер". Чем, собственно, занимается современная физика? Какова нынешняя модель Вселенной? Как понимать "многомерность" пространства и времени? Что такое параллельные миры? Насколько эти понятия как объект исследования науки отличаются от религиозно-эзотерических идей? Автор этой книги Мичио Каку - авторитетный ученый-физик. Поэтому в "Параллельных мирах" вы не найдете помпезной "псевдонауки". Мичио Каку - опытный литератор. Он умеет писать просто. И в этой книге вы не найдете сложных математических формул. Наконец, Мичио Каку - японец, воспитывавшийся в буддийской религии. И он умеет передать читателю свое чисто восточное спокойное восхищение совершенством нашего огромного Мироздания.

Мельник В.И. Гончаров и православие. Духовный мир писателя

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Мельник В.И. Гончаров и православие. Духовный мир писателя

Личность и творчество великого русского писателя И.А. Гончарова впервые рассматриваются с христианской точки зрения. Установлено, что писатель находился в церковной ограде от первого до последнего дня своей жизни, а в его романах разлит свет Евангелия. Романная трилогия Гончарова показывает духовное восхождение героя: от АДуева в «Обыкновенной истории» до РАЙского в «Обрыве». Книга доказательно ставит имя Гончарова в ряд христианских русских писателей: от Н.В. Гоголя до А.С. Хомякова и Ф.М. Достоевского. При этом Гончаров шел своим путем, предвосхищая поиски христианской философии Серебряного века.

Марек Павел [Marek Pavel], Бурега Володимир [Bureha Volodymyr]. Православні в Чехословаччині у 1918-1953 рр.: Нарис історії Православної Церкви в Чеських землях, Словаччині та Підкарпатській Русі

8 02 2012 Нові надходження, Книжки

Марек Павел [Marek Pavel], Бурега Володимир [Bureha Volodymyr]. Православні в Чехословаччині у 1918-1953 рр.: Нарис історії Православної Церкви в Чеських землях, Словаччині та Підкарпатській Русі

Вказане видання є спробою подати цілісний погляд на історію православної Церкви в Чехії, Моравії, Словаччині та Підкарпатській Русі (Закарпатській Україні) з кінця ХІХ до 50-х років ХХ століття. Головну увагу автори приділяють складному процесу формування організаційних структур православної Церкви у Чехословацькій республіці в період між двома світовими війнами. Головною проблемою у вказаний період була гостра полеміка між представниками Константинопольського та Сербського патріархатів щодо канонічної юрисдикції на вказаних територіях.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

Реально, перечитував іноді біографії наших архієреїв, ужасає те, що більшість немає навіть очної семінарї, і серед них найнайвищі чини архіреїв, даже предстоятелів!... ті що роками мучили свої голови і животи поклали у семінаріях, академіях і єпархіальних послушаніях - в тіні Церкви, а пронирливі і дерзновенні - керують єпархіями... парадоксіс ))) 

Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...

dima222

dima222 написал:

Стаття відмінна. Молодець

Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...

dima222

dima222 написал:

Многая лета, отец Андрей

УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

Дякую. Дуже вичерпно і тепер маю багато аргументів на захист ПЦУ перед знайомими з МП. Варто радіти! 

И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

Страшно от таких слов Луки - неужели здоровый человек может такое глаголати? 

Чи має Церква моральне право судити содомітів?

Олександр

Олександр написал:

Короткий зміст матеріалу: Свій хвалить своїх.

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/