У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
7 08 2015
Книга «Духовне Запоріжжя на Афоні. Маловідомий козацький скит «Чорний Вир» на Святій Горі» написана київським істориком Сергієм Шумило на основі матеріалів, які було знайдено в українських архівах та архівах афонських монастирів. В ній розповідається про нещодавно відкритий на Афоні в Греції невідомий козацький скит «Чорний Вир», заснований запорізькими козаками в 1747 р.
12 11 2013
Цей твір вийшов друком у 1985 р. і викликав справжнє відновлення католицької моральної теології.
5 11 2012
Книга посвящена синтезу научного и религиозного мировоззрения. Фрэнсис Коллинз — один из ведущих американских генетиков, физик по первому образованию и верующий христианин — популярно излагает современные научные представления о происхождении Вселенной и жизни на Земле, о строении ДНК и рассматривает различные варианты соотнесения их с религией: «научный атеизм», креационизм, теорию «разумного замысла» и, наконец, теистический эволюционизм, которого придерживается сам.
28 06 2012
Книга є першим дослідженням єпархіальних колегіальних структур управління в контексті становлення та поступової уніфікації органів різних рівнів та компетенцій у Російській імперії у XVIII ст.
9 02 2012
8 02 2012
Миф о Книге Судеб, Книге Времен, Книге Ответов знаком всем народам. Суть мифа: там, где нет времени, там и существует Бессмертный Мастер Времени. Перед ним — Книга Времен, которую он иногда листает. Он — тот, кому эта Книга открывается, и он тот, кто может читать эту Книгу. И Книга Времен дает ответ, как Книга Судеб. Открывая ее, он святым перстом указывает точку отсчета. Это время здесь и сейчас. Чуть выше — это прошлое, чуть дальше — это будущее, современным языком — причинно-следственная связь. «Дзенские сказки» — это своего рода чудо, тиражируемое в бесконечности.
8 02 2012
Основной публикацией настоящего выпуска серии "Канон философии" является труд Диогена Лаэртского "О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов" в 10 книгах, в которых излагаются учения древнегреческих мыслителей, начиная с семи мудрецов и кончая стоической и эпикурейской школами. Издание дополнено написанными Порфирием, Олимпиодором и Мариной биографиями Пифагора, Платона, Плотина и Прокла, помещенными в Приложении №1, а также подробными комментариями, указателями имен и источников, хронологической таблицей и таблицей философских школ. Книга Диогена Лаэртского, представляющая собой важнейший источник по истории античной философии, рассчитана на преподавателей и студентов гуманитарных вузов, а также на всех интересующихся историей античной философии и историей культуры в целом.
8 02 2012
Настоящий энциклопедический словарь представляет собой одно из наиболее полных собраний фразеологических оборотов русского языка, по своему происхождению восходящих к Библии. В него вошли как собственно фразеологизмы, так и пословицы, поговорки, афоризмы, крылатые изречения, перифразы и другие фразеологизированные выражения. Словарь является лингвистическим справочником энциклопедического типа, в котором даны толкования значений распространенных библейских фразеологизмов, примеры на их употребление в художественных, научных, публицистических, мемуарных, эпистолярных произведениях XVIII—XXI вв. и в современных СМИ, а также приводятся историко-этимологические и лингвокультурологические комментарии с соответствующими цитатами из Библии и ссылками на библейские тексты.
8 02 2012
В книге обсуждается роль ценностей в человеческом бытии и его познании. Ценность определяется как экзистенциальный центр этого бытия и интегральная порождающая модель всех артефактов культуры, выражение субъективного места человека в космосе. Субъективность и моделирующий характер ценности сравниваются с носителями аналогичных свойств: художественным образом, познавательной истиной, практической пользой, социальной нормой, формами межсубъектного приобщения. Теоретическая концепция ценностей спроецирована в сферу культуры. Рассматриваются ценностные порождающие модели важнейших исторических типов культуры, динамика ее морфологии, интервалы между реальным бытием и тезаурусами. Ценности показаны как важнейшая движущая сила исторических изменений, прослеженных от периода антропосоциокультурогенеза, через формы традиционной культуры, к формам креативной культуры.
8 02 2012
Совместная книга двух выдающихся французских мыслителей — философа Жиля Делёза (1925-1995) и психоаналитика Феликса Гваттари (1930-1992) — посвящена одной из самых сложных и вместе с тем традиционных для философского исследования тем: что такое философия? Модель философии, которую предлагают авторы, отдает предпочтение имманентности и пространству перед трансцендентностью и временем. Философия — творчество «концептов» — работает в «плане имманенции» и этим отличается, в частности, от «мудрости» и религии, апеллирующих к трансцендентным реальностям. Философское мышление — мышление пространственное, и потому основные его жесты — «детерриториализация» и «ретер-риториализация».
8 02 2012
Эта книга – отчет о встрече лидера тибетского буддизма, лауреата Нобелевской премии мира Далай-ламы XIV с крупнейшими учеными мира: психологами, нейрологами, философами. Это уникальная совместная попытка буддизма и науки исследовать глубинные вопросы человеческого духа. Понять суть и механизмы управления деструктивными эмоциями, которые всегда приносят вред человеку и людям вокруг него. Автор книги Дэниел Гоулман – доктор психологии, дважды номинирован на Пулитцеровскую премию за освещение наук о мозге в газете New York Times.
8 02 2012
Каждая новая книга Докинза становится бестселлером и вызывает бурные дискуссии. Его работы сыграли огромную роль в возрождении интереса к научным книгам, адресованным широкой читательской аудитории. Однако Докинз - не только автор теории мемов и страстный сторонник дарвиновской теории эволюции, но и не менее страстный атеист и материалист. В книге "Бог как иллюзия" он проявляет талант блестящего полемиста, обращаясь к острейшим и актуальнейшим проблемам современного мира. После выхода этой работы, сегодня уже переведенной на многие языки, Докинз был признан автором 2006 года по версии Reader's Digest и обрел целую армию восторженных поклонников и непримиримых противников. Споры не затихают.
8 02 2012
Предлагаемая читателю книга крупнейшего английского философа, историка, публициста Давида Юма (1711-1776) «Диалоги о естественной религии», написанная около 1751 г., была издана после смерти автора в 1779 г. Статьи «О самоубийстве» и «О бессмертии души» также были опубликованы посмертно. Форма диалогов выбрана Юмом неслучайно: многие положения вероучения исключают возможность спора в силу устойчивого общепринятого отношения к ним, а живость беседы допускает «разнообразие освещений». Есть вопросы, которые остаются «темны и недостоверны». В целом, как утверждает автор, эта область исследований не имеет предела. Эти труды Д. Юма, собранные под одной обложкой, приводятся по русскому изданию 1908 г. Рекомендуется философам, религиоведам, историкам, культурологам, всем, кого интересует история религии.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: